Донченко О. І.

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, аспірант

Науковий керівник: проф., гол. наук. співроб., д.геогр.н. А. І. Доценко

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

У МІСТАХ ПОДІЛЛЯ

Туристичні подорожі останніми роками стають все більш популярними серед населення України. Туристична галузь швидко розвивається і є найбільш конкурентноздатною, забезпечує робочими місцями, підвищує доходи населення та надходження до місцевого бюджету, покращує соціальну інфраструктуру. Як свідчить світовий досвід, рекреаційне господарство, зокрема туризм, може суттєво впливати на соціально-економічний розвиток регіонів, а залучення інвестицій для забезпечення рекреаційного облаштування території – на приріст виробництва не лише в індустрії відпочинку та оздоровлення, але й в інших галузях.

Основною формою територіальної організації туристсько-рекреаційної діяльності виступають поселення, серед яких провідне місце займають міста, як найбільші центри попиту туристичних послуг та їх пропозиції. В них зосереджена велика кількість пам’яток історії, культури та архітектури, які є привабливими екскурсійними об’єктами, в поєднанні з пам’ятками природи та садово-паркового мистецтва створюють найкращі передумови для розвитку туризму.

Станом на 1 січня 2006 р. (за даними Державного комітету статистики України) в Подільському регіоні було 49 міст, в яких проживало 1,7 млн. осіб, що складає майже 41 % всього населення регіону та 84 % міських жителів. Особливістю регіону є те, що тут переважають малі міста людністю менше 50 тис. осіб, їх всього 45, серед яких 30 людністю менше 20 тис. осіб. В регіоні три великих міста – обласні центри людністю 100–400 тис. осіб та одне середнє – Кам’янець-Подільський (98 тис. осіб).

В більшості малих міст Поділля, в яких зараз гостро стоїть проблема безробіття населення та низького розвитку соціальної інфраструктури, передумови для промислового розвитку достатньо обмежені (відсутність сировинної бази, погане забезпечення транспортом, віддаленість від основних промислових центрів), але наявність рекреаційних ресурсів, особливо культурно-історичних, та значний працересурсний потенціал створюють можливості для формування туристсько-рекреаційного комплексу, розвиток якого сприятиме відновленню міст регіону та удосконаленню існуючої системи розселення.

На основі аналізу рекреаційно-ресурсного потенціалу міст регіону нами виділено 29 міст, які мають найбільші перспективи для розвитку туристичної галузі, рекреаційна функція яких повинна стати провідною:

o   багатофункціональні обласні та перспективні туристичні центри: Вінниця, Тернопіль, Хмельницький;

o   промисловий та туристичний центр: Кам’янець-Подільський;

o   промисловий, лікувально-оздоровчий та перспективний туристичний центр: Хмільник;

o   промислово-аграрний та туристичний центр, центр сакрального туризму: Почаїв;

o   промислові та перспективні туристичні центри: Бар, Борщів, Могилів-Подільський;

o   організаційно-господарські і культурно-побутові центри, центри АПК, перспективні курортно-оздоровчі та туристичні центри: Заліщики, Немирів, Полонне;

o   організаційно-господарські і культурно-побутові центри, центри АПК, перспективні туристичні центри: Бережани, Бучач, Збараж, Ізяслав, Кременець, Старокостянтинів, Теребовля, Тульчин, Чортків, Шаргород.

В сучасних умовах трансформації суспільства рекреаційна функція міст важлива та перспективна. На сьогодні, на жаль, розвиток рекреаційних функцій поселень в регіоні не відповідає сучасним вимогам і потребам.

Міста Поділля існували з давніх часів, найдавніші з них виникли в ХІ ст. (Кам’янець-Подільський, Теребовля), ХІІ–ХІІІ ст. (Ізяслав, Полонне, Збараж, Кременець), більшість міст (серед яких Вінниця, Хмельницький, Бар, Бережани, Бучач, Борщів, Заліщики, Почаїв, Шаргород) виникла в ХІV–ХV ст., решта в ХVІ–ХVІІ ст. За тривалу історію в них сформувалось своєрідне унікальне міське середовище, що має значну історичну та культурну цінність, потребує збереження для майбутніх поколінь та диференційованого підходу у вирішенні соціально-економічних проблем.

В основу розвитку історичних міст повинен ставитись принцип комплексності, який передбачає найкраще збереження пам’яток архітектури, історичного планування і раціональне розміщення нового будівництва. Однак туризм не може служити єдиною містоутворюючою базою історичних міст, особливо малих і середніх. Крім рекреаційної діяльності доцільним напрямом їх розвитку є створення виробництва художніх виробів, сувенірів, буклетів, художньої фотографії, будівництво підприємств по виробництву спорядження і предметів для відпочинку, закладів торгівлі, громадського харчування.

Залучення пам’яток до рекреаційного використання означає їх експлуатацію і отримання доходів. В процесі розвитку туризму на потреби відпочиваючих починає працювати ціла галузь з великою кількістю зайнятих працівників і службовців. Таким чином рекреаційна діяльність сприяє вирішенню проблем зайнятості та підвищенню прибутків місцевого населення.

У Подільському регіоні велика кількість малих міст має значний історико-культурний потенціал для розвитку рекреаційного господарства. У загальнодержавному туристсько-рекреаційному комплексі регіон може спеціалізуватись на розвитку сільського, екологічного, оздоровчого, сакрального та пізнавального туризму. Зокрема сільський зелений туризм вже розвивається у містечках Бар та Могилів-Подільський.

Розвиток туристичної галузі на Поділлі стримується цілим рядом проблем: наукових та нормативно-правових, економічних та фінансово-кредитних, організаційно-управлінських, рекламно-інформаційних та маркетингових. Зокрема:

o   недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази,

o   відсутність єдиної політики в галузі курортно-туристичного бізнесу, як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні;

o   недостатній розвиток рекреаційної інфраструктури;

o   невідповідність зростання ринку курортних, лікувальних та туристичних послуг у порівнянні з рівнем вимог Європейських стандартів;

o   різна форма власності окремих туристичних та курортно-оздоровчих об’єктів, складний механізм підпорядкування і як наслідок відсутність відповідальності та неможливість єдиного управління розвитком галузі;

o   незадовільний стан, руйнування багатьох пам’яток архітектури, відсутність реставраційних робіт, використання їх не за призначенням, що значно зменшує їх цінність як екскурсійного об’єкта та ускладнює їх залучення до туристичного використання;

o   низькі темпи інвестицій в туристсько-рекреаційну галузь регіону.

З метою вирішення цих проблем в регіоні до стратегій та планів соціально-економічного розвитку областей включається і розвиток рекреаційно-туристичної галузі, розробляються конкретні проекти. Зокрема, управлінням економіки Вінницької облдержадміністрації за ініціативою міської влади Хмільника розроблений проект концепції «Програми розвитку курорту Хмільник, як центру бальнеологічного лікування, радонової терапії та рекреації і туризму на 2008 – 2016 роки». Тернопільською облдержадміністрацією підготовлені до впровадження в 2007 та наступних роках такі інвестиційні проекти, як «Будівництво, введення в експлуатацію та організація надання послуг туристично-розважальним комплексом «Довбушева Гора» неподалік Збаража, «Будівництво, введення в експлуатацію та організація надання послуг туристично-етнографічним комплексом «Лемківщина» в містечку Монастириська. У Хмельницькій області ведеться підготовча робота по організації на території НПП «Подільські Товтри» вільної економічної зони.

Багато проблем залишається невирішеними, зокрема розробка кадастру земель рекреаційного призначення, поширення реклами щодо туристсько-рекреаційних об’єктів Поділля, стимулювання підприємницької діяльності в туристичному бізнесі. Важливим є залучення інвестицій для будівництва нових та перепрофілювання існуючих закладів під санаторно-курортні установи, розвиток маломісних готелів, автокемпінгів, туристичних стоянок тощо.

Розвиток туристсько-рекреаційного господарства може дати відчутний імпульс господарському і соціальному розвитку міст Подільського регіону. В зв’язку з цим сфера рекреаційних послуг та різних видів туризму повинна розглядатися як пріоритетний напрям соціально-економічного розвитку Поділля.