Довганенко Д. А.

Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. V курсу

Науковий керівник: доц., зав. каф. геоекології та раціонал. природокорист., к.б.н. Л.В. Доценко

ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВОДОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

(НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Необхідність води як ресурсу у житті людського суспільства є незаперечним фактом. Але, нажаль, однобічне, споживче відношення людини до водних ресурсів призвело до їх виснаження, що у свою чергу спричинило ряд екологічних і соціально-економічних проблем. Вирішення такого роду проблем може полягати у розробці й впровадженні системи раціонального, комплексного використання, а також охорони водних ресурсів. Але, як говориться, «ламати – не будувати». Запропонований шлях вирішення зазначеної проблеми досить складний. Основна умова, яку неможливо обійти при вирішенні поставленого завдання є та, що розробка й впровадження водоохоронних заходів не повинні завдавати економічної шкоди громадськості й народному господарству, тобто бути економічно виправданим. Таким чином, раціональне і комплексне використання й охорона водних ресурсів є нині однією з найважливіших науково-технічних та економічних завдань і в першу чергу це стосується економічно розвинутих країн. Україна в цьому аспекті не є винятком. Зокрема, найбільш гостро зазначена проблема виражена у південно-східних областях країни (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька та Луганська області). В якості прикладу можна розглянути ситуацію, що склалася в Дніпропетровській області. Характерною особливістю проблеми нераціонального користування водними ресурсами в цій області є наявність великої кількості великих підприємств порівняно з незначною забезпеченістю області водними ресурсами. Така ситуація безпосередньо зумовлює значне техногенне навантаження на річкові системи. Це можна підтвердити тим, що вміст у річкових водах таких речовин, як азот амонійний, нітрити, фосфати, сполуки заліза, нафтопродуктів, БСК та ХСК в середньому перевищує ГДК у 4–5 разів, а у випадку із р. Мокрою Сурою – 9,5–10 разів. Окремо слід відзначити той факт, що забруднення р. Самари та р. Мокрої Сури призвело до того, що ці річки стали додатковими джерелами забруднення р. Дніпро. Взагалі, поліпшення ситуації, що склалася у Дніпропетровській області (незважаючи на впровадження національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра) не відбувається, а навіть навпаки.

Серед основних причин, які, можливо, зумовлюють вищерозглянуту ситуацію, можна виділити наступні: пріоритетність економічного розвитку; недостатнє та нестабільне фінансування природоохоронної діяльності; нерівноцінність нанесеного та відшкодованого збитків; необґрунтована розробка водоохоронних заходів та непланомірність їх впровадження; недостатньо розвинута система моніторингу забруднення поверхневих вод; чинне законодавство не стимулює цільового використання амортизаційних відрахувань, не заохочує підприємства до оновлення основних виробничих фондів.

Зазначені причини водночас є й проблемами, вирішення яких необхідно починати із змін природоохоронного законодавства. Саме більш жорстке природоохоронне законодавство слугуватиме своєрідним стимулом для вирішення вище зазначених проблем. Але, нажаль, нестабільність як політичного, так і економічного становища в державі сприяти цьому в найближчий час аж ніяк не зможе.