Сологуб Т. П.

Дніпропетpoвський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. ІІ курсу

Науковий керівник: доц. каф. фізичної та економічної географії, к.б.н. Вад. В. Манюк

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В ПРИОРІЛЛІ

Дослідження та вивчення природокористування відбувається протягом тривалого часу. Великого значення набула проблема раціонального природокористування саме в сучасну епоху життя. В Дніпропетровській області антропогенний тиск на середовище відчувається із найдавніших часів, тому багато природних об'єктів уже зниклі. Площа Дніпропетровської області становить 31,9 тис. км² (5/2 площі України), і лише з 1990 р. існує і функціонує тільки один природний заповідник Дніпровсько-Орільський, площа якого близько 4 тис. га – це один клаптик землі, де життя природи продовжується, де воно буде відроджуватися і збережеться для наступних поколінь. Територія Дніпропетровської області майже повністю деградована і піддана як промисловому, так і сільськогосподарському руйнуванню. Під загрозою зникнення перебуває численна кількість природних об'єктів.

Конфлікт природи і людини потребує пильнішої уваги з боку не тільки науковців та природознавців, а й влади і населення взагалі. З 1994 р. розробляється проект створення Приорільського національного природного парку, що дасть змогу розширити заповідні території і на більш високому ранзі дослідити й зберегти унікальність природних комплексів, компонентів екосистем. А впровадження законів та правил захисту, ознайомлення місцевих жителів з ними та їх допомога, дасть змогу простежити розвиток нових галузей на більш вищому рівні – регіональному і навіть глобальному. Це й туристично-рекреаційні, культурно-освітні, наукові, дослідницькі та інші галузі. Ефективне використання природних комплексів та об'єктів, що мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, науково-освітню, естетичну цінність, принесе й безумовну соціально-економічну вигоду.

При дослідженні (у вигляді анкетування) особливостей традиційного природокористування в Приоріллі, в Царичанському районі (села Могилів, Могилів 1, Проточі, Лисківка) по таких тематичних блоках, як «Ліс як форма природокористування», «Лікарські рослини», «Флора», «Сінокосіння», «Пасовища», «Природокористування на водоймах» т.д., з'ясувалось чимало цікавих фактів. Анкетуванням було охоплено 35 осіб.

Флора і фауна Приорілля надзвичайно дивовижна. Одним з найбільш привабливих компонентів природи Приорілля є ліс. Його таємничість та велич захоплюють зір, а запах хвої і лісової рослинності зачаровують. В Приоpiллі більшість лісів листяні (клен, дуб звичайний, дика гpyшa, глід, терен, біла акація) або соснові. За анкетними даними, флора лісу представлена такими рослинами, як кропива, пролісок, чистотіл, папороть, конвалія, полуниці та інші; з грибів населенню відомі (й використовуються) маслюки, лисички, підосичники, рядовики, гpyзді, сироїжки, боровики, шампіньйони, рижики, підвишневики, білі гpиби та інші. Деревина лісу використовується лісовим господарством (на продаж, на заготівлю дров), а рослинність – як декоративний, естетичний засіб, в їжу, для лікування: для ванн, як засіб профілактики, виготовлення ліків, лікування чаєм тощо.

Запаси лікувальних рослин Приорілля не значні, але різноманітні; за останній час їх чисельність скоротилась. Це звіробій, ромашка, чистотіл, цикорій, фіалка, лопух, деревій, м'ята, меліса, кропива, чебрець, медунка лікарська.

Приорільський степ залишив помітний слід в історичному минулому країни. Ще за часів козацтва він мав зовсім інший вигляд, землі буяли пишними і різноманітними травами, степ тільки почав заселятися, розорюватися, розбудовуватися. А потім все більше і більше землі зазнавали впливу антропогенної діяльності. Також на природу степу й лісу дуже вплинула зміна клімату, стало більше площ із заболоченими ділянками. Зараз степ використовується як пасовище, деяка територія – як сіножаття, і найменший відсоток займає «дикий степ». Під забудову територія степу зараз майже не використовується.

На сінокосах, що розташовані біля р. Ореліi, переважає така рослинність: конюшина, горошок, типець, пирій, різнотрав'я; поблизу каналу Дніпро-Донбас: горошок, типець, пирій, різнотрав'я; степ (поблизу ставків): конюшина, пирій, ромашка, хрестики, полин, подорожник, цикорій, горошок, амброзія, різнотрав'я; урочище «Тавижне»: конюшина, Петрів батіг, пирій, подорожник; Перчунове: тонконіг, пирій, тимофіївка. На сінокосах є рослини, що придають присмаку гіркоти молоці: полин, амброзія, лобода, осот, куряча сліпота та ін. Покоси проходять 2-3 рази на рік, наприкінці весни і влітку. Найкращі покоси коли весна волога, прохолодна, а літо тепле, бездощове і вітряне.

При опитуванні про флору взагалі, з'ясувалося, що більшість респондентів вважають, що стан флори за останні роки змінився в гіршу сторону. Основними причинами цього, на їхню думку, є згубна антропогенна діяльність (11 осіб), засмічення (3), радіація (3), забур'янення (1), та розбудова (1). Більшість з тих, що прийняли участь в анкетуванні, вважає, що пасовища дегpaдують (15), стабільні (6), решта – вагається, не знає. Зараз пасовища використовують для великої рогатої худоби (бичків, корів), кіз, гусей, качок як правило поблизу водойм.

Аналіз розділу анкети про водойми, показав, що більшість (майже всі) респонденти вважають, що їхній стан погіршився, причинами чого вбачають забруднення (16), обміління (5), засмічення (3), замулення (3), заростання водною рослинністю (2). Отже, причини мають як природний, так й антропогенний характер.

Річка Орель протягом багатьох років змінювалась, меандрувала, а тепер і обміліла, а це ж головна водна артерія краю, що створила красу природи Приорілля. Рибний запас в річці набагато зменшився за останній час, а водна рослинність, особливо водорості – охопили великі території. Населення використовує водну рослинність в сільському господарстві: для годівлі свійських тварин для гусей, качок, для свиней – ряску, а для себе – збирають м'яту (як лікарський засіб для заварювання чаю). В річці, в озері Біловід (старе русло Oрелi), та на каналі Дніпро-Донбас є як численні види риби, так і раки. Рибний промисел можна поділити на зимовий і літній період. В зимовий період масові види: плітка, окунь, лящ, синець, краснопірка, карась, короп, бичок. В літній період масові види: карась, краснопірка, плітка, окунь, короп, щука, сом, веpховодкa, лящ, лин, в'юн. Раки виловлюються доволі інтенсивно особливо наприкінці літа, на початку осені, зимою рідко, але є. Раколови говорять, що їх запаси зменшилися.

Отже, на прикладі Приорілля видно, що життя природи існує разом з людьми, і що природа є невід'ємною часткою їх життя. Природа дає людині їжу і красу. Кожний компонент природи в більшій чи в меншій мірі підлягає якійсь формі природокористування. Але далеко не всі розуміють, що недбале ставлення та неправильне використання природи в будь-яких цілях, може призвести до зникнення і втрати якогось компоненту, що в свою чергу призведе до зміни іншого. В світі все взаємопов'язане і потребує уваги та охорони. Прискорення робіт із проектування і створення національного природного парку в Приоріллі, таким чином, з одного боку, буде сприяти збереженню унікального природного комплексу, що склався історично в долині Орелі, а з іншого – повинно здійснюватися з урахуванням місцевих традицій природокористування, з метою мінімізації соціальної напруженості на початковому етапі створення парку.