Андріс Т. В.
Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. V курсу
Науковий керівник: асист. каф. фізичної та економічної географії О. Л. Чудіна
ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ВЕРТИКАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ
ВОДНИХ МАС СВІТОВОГО ОКЕАНУ В ШКІЛЬНІЙ ГЕОГРАФІЇ
Світовий океан (СО) все більш активно використовується в господарській діяльності людини. У зв’язку з цим вивчення його ресурсів, дна, складних процесів, які відбуваються в океані, стає все більш актуальнішим кожного року. Але аналіз шкільних програм [2] показує, що в учнів не формується всебічного чіткого уявлення про СО, особливо це стосується таких питань як «водна маса (ВМ)», «типи ВМ», «вертикальна структура ВМ». Шкільна географія більш докладно розглядає горизонтальну структуру океану, вивчає основні горизонтальні течії, причини їх виникнення та закономірності розповсюдження, а вертикальна структура майже зовсім не вивчається [2]. За даними опитування, учні, наприклад, вважають, що Гольфстрім розповсюджується до самого дна, і не знають, що таке поверхнева субтропічна південна ВМ, де вона знаходиться і які її основні ознаки. Тобто, в учнів уявлення про структуру СО формується не у вигляді трьохмірного простору, а у двомірному. Це значно перешкоджає цілісному розумінню процесів, які відбуваються в океані.
В самій науці океанології важливість цієї проблеми почали вирішувати досить рано. Найдоцільнішим методом вивчення ВМ є метод Т,S-кривих. Він виник у 1904 р. і поступово розвивався завдяки таким вченим, як Геленд-Гансен, В.Б. Штокман, А.В. Іванов, О.І. Мамаєв [1].
Сутність методу полягає у тому, щоб на основі трьох показників – глибини, солоності та температури – побудувати графік в прямокутній системі координат (в 6 класі учні вже мають навички побудови графіків). Крива, яка утворилася, наочно відображає зміну структуру ВМ з глибиною.
Таким чином, при використанні цього методу при вивченні СО, вирішується одразу декілька проблем: по-перше, в учнів формується наочна картина про те, що структура ВМ різниться за вертикаллю; по-друге, чітко формується поняття про ВМ; по-третє, учні практично закріплюють знання про зміну гідрологічних характеристик з глибиною.
Ці дані були отримані завдяки опитуванню учнів в 7 класі методом тестування (дві експериментальні групи). Перша група, де проводився стандартний урок по вивченню загальних відомостей про СО, виявила задовільні знання з вертикальної структури ВМ. Друга група, де урок проводився з побудовою Т,S-кривих, виявила майже відмінні знання з зазначеної теми. Це доводить необхідність введення в шкільну географію нових методів та прийомів щодо вивчення Світового океану.
Інформаційні джерела:
1. Мамаєв О.И. Т,S – анализ вод Мирового океана. – Л.: Гидрометеоиздат, 1970. – 271 с.
2. Географія. Економіка. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ірпінь, 2005. – 92 с. |