Бровко А. М.

Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна, геолого-географічний фак-т, студ. ІV курсу

ОСОБЛИВОСТІ ПРОБЛЕМНОГО ВИКЛАДУ У 7 КЛАСІ

ПРИ ВИВЧЕННІ ВОД СУХОДОЛУ МАТЕРИКІВ

У проблемному викладі знань чітко здійснюється курс на посилення ролі самостійності учнів в оволодінні знаннями, на розвиток пізнавальних здібностей. Оскільки проблемний виклад знань стимулює пізнавальну активність учнів, він завжди пов'язаний зі здогадкою, здивуванням. Це сприяє формуванню в учнів інтересу до навчання, розвитку ініціативи в пізнавальній діяльності, вмінню бачити проблему, знаходити шляхи її розв'язання, залученню до методів наукового пізнання.

Для проблемного викладу характерні ознаки наукового пошуку, постановка проблеми, гіпотези, знаходження шляхів її розв'язання. Проблемному викладу знань присвячено багато досліджень сучасних психологів і методистів. Як пише І.Я. Лернер, «змістом проблемного завдання є проблема, в основу якої покладено суперечність між відомим і шуканим, що знаходиться за допомогою дій розумового або практичного характеру». Вміння учнів долати ці суперечності в пропонованих ним завданнях розвиває діалектичне мислення, підвищує інтерес до навчання.

Проблемний виклад знань з географії дає можливість досягти більш глибокого розуміння учнями програмного матеріалу та свідомого його засвоєння. Поєднання репродуктивного і проблемного вивчення теоретичного матеріалу становить умову більш глибокого розуміння питань, які вивчаються, і таким чином сприяє формуванню інтересу до предмета.

Проблемні завдання складаються з трьох видів. Перший вид завдань вимагав лише відповіді на поставлені запитання. Він характеризується тим, що перед учнями ставились інформаційні та проблемні запитання, на які вони відповідали не повністю, висновки ж робив учитель, повідомляючи про те, чого у відповідях не вистачало. Наведемо приклад:

•    В якій частині Африки протікає річка Ніл? В якому напрямку вона тече? Чому? В якій частині річка утворює пороги і водоспади? Чому річка Ніл протікає через найбільшу пустелю світу і залишається при цьому повноводною протягом року?

•    Чому озеро Ейр називають «мертвим серцем» Австралії? З яким із озер Африки можна порівняти озеро Ейр?

•    Поясніть чому річка Муррей не пересихає в посушливий період?

•    Як можна пояснити нерівномірність розміщення озер по території Євразії?

•    Поясніть слабкий розвиток річкової мережі на південному заході Північної Америки.

На ці питання учні відповісти поки що не можуть, але в них з'являється інтерес, потреба у знаннях.

Пояснюючи матеріал, учитель ставить перед учнями питання проб­лемного характеру. Наприклад, проводячи з учнями бесіду про Африканські озера, вчитель ставить таке запитання: Великі Африканські озера Вікторія і Танганьїка розташовані майже поруч, але суттєво відрізняються між собою. Яка приблизно відстань між озерами? Поясніть чим відрізняються озера?

Учні замислились: питання виявилось не з простих. Але все-таки деякі намагаються знайти відповідь, і за допомогою додаткових запитань учні доводять, що здатні відповісти на такі складні для них запитання.

Другий вид завдань являє собою систему проблемних запитань. Проблема виникла під час осмислення учнями суперечностей між висновками та новими фактами. Наприклад, учитель в 7 класі пропонує згадати про особливості стічних та безстічних озер. Кожен учень відповість, що стічні озера прісні, а безстічні – солоні. Потім учитель ставить таке запитання: в пустелі Сахара є велике озеро Чад. В нього впадає річка Шарі: озеро безстічне, а вода в ньому прісна. Як ви можете пояснити таку невідповідність? Тут виникає проблема, адже теоретичний матеріал свідчить про одне, а факти про інше.

Завдання третього виду вимагало розв'язання протиріччя між тео­ретичним завданням і практичною неможливістю його реалізації. Наприклад, під час вивчення озер Африки учням 7 класу пропонується запитання: «Як люди дізналися, що озеро Танганьїка тектонічного походження?» Учнями робилося припущення – вчені опускалися на дно озера. Але тоді виходить, що вчені опускалися на дно кожного озера, щоб дізнатися його походження. Але це практично неможливо. То як же?

Розв'язуючи проблему, учні пропонували різні відповіді, які не завжди були правильними, тому такі завдання допомагав розв'язувати вчитель.

Проблемні завдання третього виду використовували під час ви­вчення теми «Господарське значення річок». Шляхом аналізу вимагалося підвести учнів до висновків про практичне використання річок в господарстві. Відповідаючи на запитання, учні мали зрозуміти, що практичне значення річкових вод дуже велике. Але тоді виникає питання, якщо річки життєво необхідні для людей, чому ж вони їх забруднюють і знищують? Так виникає проблемне питання, теоретично зрозуміле, але важке для практичного розв'язування.

Взагалі розв'язування проблемних питань у навчальному процесі має певну дидактичну мету. Зокрема, вони привертають увагу учнів до пізнавальних запитань і завдань; сприяють пробудженню пізнавального інтересу до навчального матеріалу, а також появі бажання розв'язувати ускладнені завдання, подолання яких активізує розумову діяльність тощо.

Саме тому, плануючи проблемні уроки, слід враховувати:

·  наявність в учнів певного запасу знань;

·  відповідність проблемних завдань змісту, логіці навчального матеріалу та можливостям учнів;

·  необхідність поєднання інформаційно-репродуктивного і проблемного шляхів засвоєння знань, використання різних методів і прийомів для досягнення мети, а також різних форм організації навчання.