Безпала О. В.

Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, каф. економ. та соц. географії, аспірант

Науковий керівник: доц. каф. економ. та соц. географії, к.геогр.н. В. М. Пересєкін

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПРАЦІ СТОЛИЧНОГО СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ

Правильно побудована методологія та методика дослідження ринку праці сприяє точності та об’єктивності аналітичних розрахунків, а отже, і достовірності побудованих на них висновків. При аналізі стану ринку праці необхідно враховувати принципи комплексності, системності, достовірності та обґрунтованості висновків і розрахунків.

Для детальної характеристики ринку праці Столичного суспільно-географічного району необхідно використовувати систему показників. Це означає, що до показників ринку праці слід додати демографічні показники, показники соціально-економічного розвитку, показники міграції, показники природно-ресурсного потенціалу.

Основою для вивчення взаємозв’язків кількісних і якісних характеристик ринку праці може бути статистичний аналіз його стану і розвитку. Такий аналіз передбачає 3 етапи: І – розробку системи показників, що характеризують стан і розвиток ринку праці; II – аналіз їх динаміки; III – фактичний аналіз показників.

I. Розробка системи показників, що характеризують стан і розвиток ринку праці.

В оцінці ринку праці Карпенко О.А. [1] пропонує використовувати такі показники: кількість працездатного населення, попит і пропозиція праці, зайняті за наймом, не зайняті за наймом, потенційний запас найманої праці, безробіття.

Терон І.В. [2] для характеристики зайнятості та ринку праці виділяє наступні показники: рівень освіти працівників (частка осіб, які закінчили вищі заклади освіти) – визначає освітній і певною мірою культурний рівень кадрового потенціалу; рівень зайнятості населення; рівень безробіття за методологією МОП.

ІІ. Аналіз динаміки обсягу трудового потенціалу регіону передбачає:

1. Аналіз динаміки чисельності трудових ресурсів і джерел їх формування (працездатне населення працездатного віку, особи старшого віку та підлітки, зайняті у виробництві), що включає:

1.1) визначення темпів зростання (зменшення) загальної чисельності трудових ресурсів за звітний період відносно базового та попередніх періодів та їх складових; К_т=Т₁/Т₂•100%, де К_т – темп зростання (зниження) чисельності трудових ресурсів; Т₁ – чисельність трудових ресурсів періоду (року), що аналізується; Т₂ – чисельність трудових ресурсів відповідного періоду базового чи попередніх років;

1.2) визначення структури трудового потенціалу за джерелами його формування:

§ структура розподілу трудових ресурсів, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності та по галузях економіки: у галузях економіки: К_н=Тн/Тз•100%, де К_н – питома вага трудових ресурсі, зайнятих у галузях економіки, Тн – чисельність трудових ресурсів, зайнятих у галузях економіки; Тз – чисельність трудових ресурсів, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності;

в інших сферах економічної діяльності: К_іс=Тіс/Тз•100%, де К_іс – питома вага трудових ресурсів, зайнятих в інших сферах економічної діяльності; Тіс – чисельність трудових ресурсів, зайнятих в інших сферах економічної діяльності; Тз – чисельність трудових ресурсів зайнятих в усіх сферах економічної діяльності;

§ структура джерел формування трудових ресурсів: питома вага трудових ресурсів у загальній чисельності населення: К_пт=Т/Н•100%, де К_пт – питома вага трудових ресурсів у загальній чисельності населення;

Т – чисельність трудових ресурсів; Н – чисельність населення;

питома вага працездатного населення працездатного віку у загальній чисельності трудових ресурсів: К_но=Н_о/Т•100%, де К_но – питома вага працездатного населення працездатного віку у загальній чисельності трудових ресурсів, Н_о – чисельність працездатного населення у працездатному віці, Т – загальна чисельність трудових ресурсів.

2. Вивчення демографічної ситуації регіону, що передбачає:

2.1) визначення динаміки показників природного та механічного руху населення (міграція);

2.2) кількість наявного населення;

2.3) структура населення.

Розміщення за сферами зайнятості трудового потенціалу регіону вивчається за наступними напрямками:

1) трудові ресурси, зайняті в усіх сферах економічної діяльності; визначення загальної чисельності зайнятих у:

§ галузях економіки (у матеріальному виробництві та невиробничій сфері);

§ сфері матеріального виробництва (промисловості, сільському та лісовому господарстві, будівництві, транспорті і зв’язку, торгівлі, громадському харчуванні, матеріально-технічному постачанні, збуті та заготівлі);

§ невиробничій сфері (в житлово-комунальному господарстві та невиробничих видах побутового обслуговування населення, охороні здоров’я, фізичній культурі і соціальному забезпеченні, освіті, культурі, мистецтві, науці, фінансуванні, страхуванні);

2) учні у працездатному віці;

3) незайняте працездатне населення в працездатному віці;

4) аналіз зайнятості трудових ресурсів за формами власності:

§ структура розподілу трудових ресурсів в усіх сферах економічної діяльності по формах власності:

державна власність: К_д=Т_д/Т_з•100%, де К_д – питома вага трудових ресурсів, зайнятих на підприємствах і в організаціях державної форми власності, Т_д – чисельність трудових ресурсів, зайнятих на підприємствах і в організаціях державної форми власності, Т_з – чисельність трудових ресурсів, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності;

колективна власність: К_к=Т_к/Т_з•100%, де К_к – питома вага трудових ресурсів, зайнятих на підприємствах і в організаціях колективної форми власності, Т_к – чисельність трудових ресурсів, зайнятих на підприємствах і в організаціях колективної форми власності, Т_з – чисельність трудових ресурсів, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності;

приватна власність: К_п=Т_п/Т_з•100%, де К_п – питома вага трудових ресурсів, зайнятих на підприємствах і в організаціях приватної форми власності, Т_п – чисельність трудових ресурсів, зайнятих на підприємствах і в організаціях приватної форми власності, Т_з – чисельність трудових ресурсів, зайнятих в усіх сферах економічної діяльності.

Збалансованість попиту і пропозиції робочої сили та зміни у співвідношенні між ними.

1.     Обсяг пропозиції робочої сили на ринку праці (сумарно і по категоріях населення) на кінець звітного періоду (квартал, рік):

О_п1= Н_п1+Н_п2, де О_п1 – обсяг пропозиції робочої сили на ринку праці звітного періоду, осіб; Н_п1- працездатне населення у працездатному віці на початок звітного періоду (квартал, рік), яке веде пошук роботи, разом з безробітними; Н_п2 – працездатне населення у працездатному віці, яке виходить на ринок праці в пошуках роботи протягом звітного періоду (квартал, рік), осіб;

2.     Обсяг попиту на робочу силу на ринку праці звітного періоду (квартал, рік): О_п2= Р_мп+Р_мв+Р_мн, де О_п2 –обсяг попиту на робочу силу на ринку праці звітного періоду, одиниць, Р_мп – кількість вільних робочих місць, вакантних посад (одиниць) на початок звітного періоду (квартал, рік), Р_мв – кількість робочих місць, які вивільняються особами, що залишають роботу за власним бажанням, Р_мн – кількість новостворених робочих місць (посад), що передбачається ввести в дію у звітному періоді (квартал, рік), одиниць;

3.     Основні показники, які визначають обсяг попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці та динаміку їх змін:

§  темпи зростання (зниження) обсягів пропозиції робочої сили: К_п1=О_п1з/О_п1п•100%, де К_п1 – темпи зростання (зниження) обсягів пропозиції робочої сили звітного періоду, О_п1з – обсяг пропозиції робочої сили на ринку праці звітного періоду, О_п1п – обсяг пропозиції робочої сили на ринку праці відповідного періоду (попереднього чи базового року);

§  темпи зростання (зниження) обсягів попиту на робочу силу: К_п2=О_п3/О_пп•100%, де К_п2 – темпи зростання (зниження) обсягів попиту на робочу силу звітного періоду, О_п3 – обсяг попиту на робочу силу на ринку праці звітного періоду, О_пп – обсяг попиту на робочу силу на ринку праці відповідного періоду (попереднього чи базового року).

4. Обсяги навантаження пропозиції робочої сили на ринку праці на одне вільне місце (вакантну посаду) :

О_н=О_п1/Р_мв•100, де О_н – обсяг навантаження пропозиції робочої сили на ринку праці на одне вільне місце (вакантну посаду) на кінець звітного періоду, осіб; О_п1 – обсяг пропозиції робочої сили на ринку праці на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на кінець звітного періоду, осіб, Р_мв – кількість вільних робочих місць, посад (на кінець звітного періоду), одиниць;

4.1. темпи зростання (зниження) обсягів навантаження за звітний, базовий та попередні роки, що передували звітному року чи періоду: К_н=О_нз/О_нп•100, де К_н – темп зростання (зниження) обсягів навантаження пропозиції робочої сили на ринку праці на одне вільне робоче місце (посаду); О_нз – обсяг навантаження пропозиції робочої сили на ринку праці на одне вільне робоче місце (посаду) у звітному періоді (звітному році), О_нп – обсяг навантаження пропозиції робочої сили на ринку праці на одне вільне робоче місце (посаду) у відповідному періоді попереднього чи базового року.

Обсяг безробіття та його динаміка.

1. Рівень (питома вага) безробіття працездатного населення у працездатному віці: К_б=Н_б/Н_п•100, де К_б – рівень (питома вага) безробіття працездатного населення у працездатному віці, Н_б – кількість безробітних, Н_п – населення працездатного віку [3].

Після збору показників, що характеризують ринок праці слід проводити аналіз їх динаміки та фактичний аналіз показників.

В якості джерел інформації можуть слугувати дані офіційної статистики з економіки, ринку праці, соціальної сфери. Це означає, що, інформаційною базою має бути широкий масив економіко-статистичних матеріалів, який є в розпорядженні органів Державного комітету статистики, Державної служби зайнятості, а також дані перепису населення, поточного обліку, статистичної звітності підприємств, спеціальних соціологічних обстежень, зокрема домогосподарств, результати опитувань незайнятого населення, роботодавців, представників профспілок.

Інформаційні джерела:

1. Карпенко О.А. Економічні і методичні аспекти формування регіонального ринку праці // Формування ринкових відносин в Україні. –К. – Вип. 5. – 1998.

2. Терон І.В. Соціально-економічна оцінка розвитку регіонів України як передумова дослідження ринку праці // Зайнятість та ринок праці. – 2001. – №15.

3. Аналіз стану і прогнозування регіонального ринку праці (методичні рекомендації) – К., 1999.