Копійка О. П.

Криворізький державний педагогічний ун-т, природничо-географічний фак-т, студ. IV курсу

Науковий керівник: доц. каф. фізичної географії і геології, к.геогр.н. В.О. Шипунова

МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КРИНИЧАНСЬКОГО РАЙОНУ

В останні десятиріччя екологічна ситуація в України суттєво погіршується. Разом з тим спостерігається загальна картина зростання кількості хвороб, пов'язаних із станом довкілля. Метою даної роботи було дослідити вплив екологічної ситуації Криничанського району Дніпропетровської області на стан здоров'я населення.

Криничанський район розташований у центральній частині Дніпропетровської області і займає площу 1,7 тис. км². Загальна чисельність населення району – 40 тис. жителів. Медичне обслуговування населення здійснюється 6 лікарнями, 16 амбулаторно – поліклінічними закладами, 15 аптеками, 29 ФАПами. В районі під наглядом санітарних служб знаходяться не тільки лікарні, аптеки, профілакторії, а також ще 302 об'єкта комунальної гігієни.

На сьогодні в Криничанському районі склалася вкрай незадовільна ситуація при вирішенні питання забезпечення населення водою, гарантованої питної якості. Це, в першу чергу, стосується забезпечення населення водою з децентралізованих джерел водопостачання (локальних водопроводів та громадських колодязів).

Аналіз стану якості води з децентралізованих джерел водопостачання свідчить, що вода за санітарно-гігієнічними показниками не відповідає вимогам порівняно з 2005 р. на 9,6%. Під контролем санепідемслужб знаходиться 8 водопроводів, 28 колодязів загального користування; 44,5% населення охоплене централізованим водопостачанням. Протягом 2003 – 2005 рр. на нітрати було досліджено 156 проб води, перевищення норм було встановлено у 20 пробах (13 %).

Проблема забруднення вод є однією з найгостріших у районі: на 2006 р. по району зареєстрували випадки отруєнь нітратами немовлят, яких годували молочними сумішами, виготовленими на воді із шахтних колодязів (смт. Кринички, смт. Аули). Ситуацію у районі намагаються усіляко покращити: ведеться будівництво каналізації у смт. Кринички; водогону у смт. Аули, водогону у м. Вільногірськ, с. Водяне. Поряд з позитивними планами, реальна картина виглядає менш привабливо – споруди та мережі водопроводів знаходяться у незадовільному санітарно – технічному стані, відомча належність їх остаточно не визначена, не створені підрозділи при селищних та сільських радах по обслуговуванню та контролю за станом водопроводів; очисні споруди перевантажені у 15 разів, перетворені у відстійники. У незадовільному стані знаходяться каналізаційні споруди – і це лихо торкається всього району, де налічується 113 населених пунктів і 3 смт.

Велику увагу приділяють дослідженню проб ґрунту, тому щороку досліджують близько 16 зразків на 6-7 показників.

За результатами санітарно-мікробіологічних досліджень ґрунту 11,1% зразків не відповідає вимогам санітарних норм. Бактеріальне забруднення ґрунту спричинене незадовільним санітарним станом населених пунктів та незадовільною організацією роботи з санітарного очищення.

Більшість населених пунктів не має узгоджених ділянок під полігони для твердих побутових відходів. Питання щодо збирання, транспортування, утилізації і знешкодження твердих побутових відходів незадовільно вирішується в багатьох селах та райцентрі (смт Кринички). Периферійні території селища перетворені в несанкціоновані звалища сміття, але заходи по покращенню становища не впроваджуються: не дотримана технологія пошарової утилізації твердих відходів на звалищах; дератизаційні заходи не плануються і не проводяться.

Великі проблеми існують і в питаннях організації санітарної очистки від рідких нечистот з каналізації. Основна причина цього явища – незабезпеченість спеціальним транспортом. Складна ситуація спостерігається і в смт Аули. Становище в Аулах ускладнюється тим, що звалища утворюється в балці по вул. Дніпровій, яка має прямий вихід до Дніпродзержинського водосховища, що не виключає його забруднення.

З 1998 р. питання будівництва полігонів твердих побутових відходів для смт Аули і смт Щорськ залишаються не вирішеним. На сьогодні в районі місця під звалища не оформлені, служби по обслуговуванню звалищ не сформовані, не закінчені роботи по перезатарюванню непридатних засобів захисту рослин та їх утилізації і зберіганні згідно санітарних вимог.

Безперечно, сучасний санітарний стан ґрунту, питної води та повітря не міг позитивно вплинути на здоров'я мешканців району. Згідно епідемічного аналізу за 2006 р. показники інфекційної захворюваності гострими кишковими інфекціями, в першу чергу гострими ентероколітами, перевищують показники за 2005 р. у два рази і становлять 98,8 випадків на 100 тис. населення (2005 р. – 44,8 випадків на 100 тис. населення).

Лікувальними закладами проводились роботи щодо виявлення змін стану здоров'я жителів Криничанського району. Показники захворюваності зведені у таблицю. Аналіз таблиці свідчить про те, що за показниками в період 2003 – 2006 рр. у захворюваності на ентерити, коліти, гостро ентероколіти спостерігалась тенденція до зниження з 2003 по 2005 рр. з різким збільшенням у 2006 р. (2003 – 78,05, 2005 – 44,8, 2006 – 92,68 випадків). Гострі кишкові інфекції, викликані невстановленими збудниками становили у 2003 р – 63,41 випадків, а у 2006 р – 34,3 випадків. З роками зросла кількість хворих на вірусні гепатити 26,83 випадків – 2003 р. і 109,7 випадків – 2006 р. Гострі інфекції верхніх дихальних шляхів – одні з найбільш розповсюджених і чисельних – 13328,9 випадків у 2006 р. Велика кількість хворих на сальмонельоз, бактеріальну дизентерію, епідемічний паротит.

Сучасна екологічна ситуація в Криничанському районі вимагає негайних заходів з покращення якості питної води, ґрунту, повітря, утилізації твердих відходів, що, безумовно, призведе до зменшення рівня захворюваності населення.