Путренко В. В.
Інститут географії НАН України, відділ природокорист. та збалансованого розвитку, аспірант
Науковий керівник: проф. від. природокорист. та збалансов. розвитку, д.геогр.н. С.А. Лісовський
Матеріалоємність суспільно-територіального комплексу Харківської області: регіональний аспект ресурсозбереження
В сучасних умовах в Україні зростає роль регіонального управління. Однією з найважливіших проблем регіонального управління є питання ресурсозбереження, що пов’язано з високою ресурсоємністю вітчизняної економіки. Серед труднощів організації програми з підвищення ресурсозбереження на регіональному рівні слід зазначити відсутність чіткої наукової та практичної концепції організації ресурсозбереження, необхідність урахування особливостей організації господарства та природокористування в регіоні. У вивченні місцевих особливостей регіональної політики ресурсозбереження важливу роль відіграють суспільно-географічні методи дослідження, які дозволяють вивчати просторову структуру господарства у сукупності усіх взаємозв’язків між природою та соціумом. В роботі на основі досвіду дослідження суспільно-територіального комплексу Харківської області пропонуються підходи до розробки регіональної програми ресурсозбереження з урахуванням територіальної диференціації території.
Для оптимізації та контролю за процесом ресурсозбереження на різних територіальних рівнях використовується низка методів, які дозволяють різнобічно характеризувати та структурувати процес ресурсозбереження. Серед найбільш поширених слід назвати метод природоємності економіки, метод замкненості кругообігу речовини в антропогенному циклі; близькими є методи енерговиробничих циклів, метод динаміки використання сировини. Наша робота базується на аналізі матеріалоємності господарства, розрахованої через грошову оцінку витрат на матеріальні ресурси у адміністративних одиницях. Для здійснення оцінки були вибрані дані по структурі операційних витрат з реалізованої продукції у наступних видам економічної діяльності: обробна промисловість, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, сільське господарство, будівництво. По даних галузях були обраховані дані матеріалоємності виробництва за формулою:
M =Вn/Зn ,
де М – частка матеріальних витрат у загальних операційних витратах (матеріалоємність виробництва); Вn – матеріальні витрати, грн.; Зn – загальні операційні витрати, грн..; n – галузь, для якої здійснюються обрахунки.
Для проведення подальшого порівняння отримані значення матеріалоємності нормалізуються відносно середнього значення по кожній галузі. Для узагальнення оцінки ступеня матеріалоємності результати усереднювались за формулою:
І =  /n
При усередненні результатів не враховувались нульові значення, а також значення матеріалоємності в сільському господарстві для міст обласного підпорядкування. Аналіз результатів табл. 1 свідчить, що найбільш матеріалоємною є продукція обробної промисловості у м. Люботин, Балаклійському, Зачепилівському, Красноградському, Печенізькому районах. Найменший рівень мають м. Ізюм, Дворічанський, Первомайський, Шевченківський, Лозівський райони, що пояснюється, насамперед, сільськогосподарською спеціалізацією даних районів.
Таблиця 1. Галузева матеріалоємність районів та міст Харківської області
За показником матеріалоємності сільського господарства найбільш матеріалоємним є виробництво продукції у Балаклійському, Харківському, Богодухівському, Дворічанському районах. Найнижчий рівень матеріалоємності мають міста обласного підпорядкування, але в них сільськогосподарське виробництво практично не розвивається. Серед районів області найменші показники мають Дергачівський, Кегичівський, Краснокутський райони. Матеріалоємність виробництва та розподілу електроенергії, газу та води найбільша у Чугуївському, Дергачівському районах, м. Первомайський. Найбільш низькі значення цього показника мають Близнюківський, Ізюмський, Кегичівський, райони області. Результати по галузі будівництва показали, що найбільш високі показники має Нововодолазький, Харківський, Ізюмський, Вовчанський райони. Найменшу матеріалоємність за сукупними витратами має Зачепилівський, Дворічанський, Барвінківський райони.
Рис. 1. Картосхема галузевої матеріалоємності господарства Харківської області
Найбільш високі значення показника частки матеріальних витрат у загальних витратах у Чугуївському, Дергачівському районах, м. Первомайський; найнижчий показник мають Лозівський, Первомайський, Краснокутський, Шевченківський райони. На основі картографічного методу природних меж адміністративні одиниці області поділено на три групи (рис. 1). Перша група включає два райони області: Чугуївський, Дергачівський, які відносяться до районів з високою матеріалоємністю. Друга група включає 16 районів та міст області і характеризується середнім рівнем ресурсоємності. Ці райони розташовано в центральній частини області. Третя група включає 16 районів та міст, які характеризуються низькими показниками матеріалоємності, сюди також відноситься м. Харків. Група об’єднує різнопланові райони та міста області. В групі опинилась як значна частина районів з аграрною спеціалізацією, так і адміністративний та промисловий центр області.
Аналіз структури трьох найбільш матеріалоємних за розрахунками районів області показує, що найбільш матеріалоємними галузями для Дергачівського, Чугуївського районів та м. Первомайський є обробна промисловість і виробництво та розподіл електроенергії, газу та води.
В підсумку можна зазначити, що метод визначення галузевої матеріалоємності господарства шляхом визначення частки матеріальних витрат у загальній сумі операційних витрат має як негативні, так і позитивні аспекти. До недоліків методу можна віднести неповне охоплення видів діяльності при здійсненні дослідження на обласному рівні, неврахування статистичних помилок та галузевої спеціалізації адміністративної одиниці, аналіз речовинних потоків через їх грошову вартість. До позитивної сторони застосування методу можна віднести легкість отримання аналітичного результату, високий ступень узагальнення інформації, галузевий підхід до питання ресурсозбереження, оперування масивом однорозмірних даних.
Поєднання традиційного для суспільної географії хорологічного підходу з економічними методами контролю за ресурсоспоживанням надає нову інформацію для формування регіональних програм господарського розвитку. За підсумками аналізу матеріалоємності в Харківській області усі райони поділено на три групи за рівнем матеріалоємності, що дозволяє продовжити вивчення ситуації на мікрорівні для розробки конкретних рекомендацій щодо удосконалення ресурсокористування.
| 
