Подвірна Х. Є.

Львівський національний ун-т ім. Івана Франка, каф. економ. і соціал. географії, аспірант

Науковий керівник: доц. каф. економ. і соціал. географії, к.геогр.н. В. С. Грицевич

ГЕОПРОСТОРОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ

НАСЕЛЕННЯ ОБЛАСНОГО РЕГІОНУ

(НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Здоров’я є невід’ємною умовою гармонійного розвитку людей і, в той же час, показником рівня соціально-економічного та культурного розвитку суспільства. Здоров’я людини залежить від багатьох факторів, які можна поділити на дві великих групи: природні і суспільні. Просторова мінливість здоров’я населення відображає рівень пристосування людей до середовища їхнього існування і характеризується показниками хворобливості та захворюваності, тобто негативними змінами здоров’я людини на зміни у системі «людина-довкілля». На основі характеристики стану здоров’я населення Львівської області ми зробили спробу показати геопросторовий розвиток захворюваностей населення цієї області.

Останніми роками стан здоров’я населення залишається незадовільним, а за окремими показниками – критичним. Лишаються гострими і потребують першочергового вирішення проблеми профілактики, ранньої діагностики, адекватного лікування і реабілітації серцево-судинних та онкологічних захворювань, травматизму, ВІЛ-інфекції та СНІД, поширеність яких формує рівень інвалідності та смертності населення, а, відповідно, і тривалість та якість життя.

На території Львівської області у 2005 р. зареєстровано в середньому 311,1 випадків захворювань усіма хворобами на 100 тис. осіб населення. Найбільші значення показників захворюваності усіма хворобами зафіксовані у західній (Старосамбірський, Самбірський р-ни), східній (Буський р-н), центральній (м. Львів), південній (Дрогобицький, Сколівський р-ни) частинах Львівської області [2, с.60-61].

Згідно з міжнародною класифікацією в групи серцево-судинних захворювань (ССЗ) входять ішемічна хвороба серця (ІХС), судинні ураження мозку (СВМ), гіпертонічна хвороба (ГХ), інфаркт міокарду (ІМ) та інші. Питома вага серцево-судинних захворювань до всіх захворювань у Львівській області становить 24,5.

Захворюваність хворобами системи кровообігу становить 53,4 на 1000 осіб населення; зокрема гіпертонічна хвороба – 27,3; ішемічна хвороба серця – 12,2; в тому числі інфаркт міокарда – 1,2; церебро-васкулярна хвороба – 7,4.

Найбільшими показниками захворюваності хворобами системи кровообігу характеризуються наступні райони: центральні (Городоцький р-н),північно-західні (Жовківський р-н) та південно-західні (Самбірський, Старосамбірський р-ни).

Первинний вихід на інвалідність від хворіб системи кровообігу збільшився від 12,5 до 13,8 на 10 тис. дорослого населення [2, с.91].

Онкологічні хвороби (рак), або, як їх ще називають злоякісні новоутворення, злоякісні пухлини є другою основною причиною втрати працездатності та смертності населення.

На 1 січня 2006 р. зареєстровано в середньому 7,6 хворих на 1000 осіб на новоутвори, які проживали на території Львівської області. Рівень первинної інвалідності від новоутворень складав 7,7 на 10 тис. населення, з них 7,6 – від злоякісних новоутворень.

Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) об’єднують групу поширених хвороб, які впливають на стан здоров’я населення у Львівській області. Таких хворих налічується 294,5 на 1000 осіб. З них 7866 осіб страждали пневмонією, 3928 осіб – хронічним бронхітом, 421 особа – бронхіальною астмою.

Найбільшими показниками захворюваності хворобами органів дихання характеризуються наступні райони: центральні (Пустомитівський, Городоцький р-ни), південні (Самбірський р-н), північно-західні (Жовківський р-н) та східні (Золочівський р-н) [3, с.65].

Первинний вихід на інвалідність від хворіб органів дихання збільшився від 2,9 до 3,6 на 10 тис. дорослого населення.

Недугами органів травлення хворіли 27,5 на 1000 осіб населення. Найбільша кількість хворих на ці захворювання зареєстровано на територіях таких районів: центральні (Городоцький р-н), південні (Самбірський р-н), північно-західні (Яворівський р-н), північні (Сокальський р-н), південно-західні (Старосамбірський р-н), південно-східні (Жидачівський, Стрийський, Сколівський р-ни) та східні (Перемишлянський р-н). Первинний вихід на інвалідність від хворіб органів травлення становить 2,1 на 10 тис. населення.

Загальний рівень первинної інвалідності у 2005 р. склав 11290 осіб. Найбільшими показниками інвалідності характеризувались райони: центральні (Пустомитівський р-н), північні (Сокальський р-н), північно-західні (Жовківський, Яворівський р-ни), південні (Дрогобицький, Самбірський р-ни) та східні (Золочівський р-н) [2, с.92].

у Львівській області в 2006 р.

З вище наведеного можна зробити наступні висновки:

1. Рівень загальної захворюваності за 2005 р. у Львівській області збільшився, що свідчить про негативну динаміку, і потребує посиленої уваги з боку органів державного управління.

2. В територіальному відношенні чітко виділяються райони (Жовківський, Яворівський, Городоцький, Старосамбірський, Самбірський, Дрогобицький, Пустомитівський, Золочівський, Сокальський) з найбільшою захворюваністю усіма хворобами, а також на окремі нозології. Це свідчить про наявність ймовірного комплексу причин, які визначають рівні захворюваностей.

3. Рівень поширеності серцево-судинної патології залежить від наступних факторів: 1) розвиток системи охорони здоров’я (недостатня забезпеченість населення лікарями, лікарняними ліжками, лікувально-профілактичними закладами) – Жовківський, Яворівський, Старосамбірський, Пустомитівський р-ни; 2) кліматичних та фізико-хімічних умов території – Старосамбірський р-н; 3) соціально-економічних, промислових та інших (Сокальський, Самбірський р-ни). [2, с.35-36].

Серед природно-географічних факторів ризику при вказаних хворобах в першу чергу вважаються температура та вологість повітря, атмосферний тиск, кількість сумарної сонячної радіації та інші характеристики клімату, які залежать в основному від сонячної активності, магнітних властивостей Землі і географічної широти. При цьому головний вплив на людину мають не стільки самі явища, скільки їх різкі зміни (міждобові, міжсезонні та інші коливання погоди та клімату) [3, с.37].

4. Небезпечні соціально-економічні фактори, з яких найбільш достовірними є в першу чергу психоемоційні навантаження, гіподинамія, надлишкова вага, одноманітне харчування, куріння, зловживання алкоголем та ін. – фактори, які формують поняття способу життя. Саме вони, за думками багатьох дослідників, вважаються головними при виникненні хворіб серцево-судинної системи. Спосіб життя спонтанно формується цивілізацією, яка характеризується такими показниками: високими темпами урбанізації, удосконаленням транспорту, прискоренням темпу життя (Пустомитівський, Яворівський, Жовківський, Самбірський р-ни).

Більш чітко виражена залежність поширення злоякісних новоутворень від умов території. Причини виникнення кожного виду (або форми) відрізняються між собою. З природно-географічних причин вивчена роль ультрафіолетової радіації Сонця в поширенні раку шкіри та органів дихання [3, с.38].

Одними з найбільш небезпечних техногенних факторів, які впливають на стан захворюваності населення є забруднення навколишнього середовища. Під цим розуміється наявність в природних компонентах (повітря, вода, грунт, рослини, тварини) хімічних речовин, походження яких пов’язано з діяльністю людини (суспільства) (Сокальський, Жидачівський, Дрогобицький, Самбірський р-ни).

Інформаційні джерела:

1.    Статистичний довідник показників стану здоров’я населення та діяльності лікувально-профілактичних закладів Львівської області за 2005 р. – Львів, 2006.

2.    Охорона здоров’я у Львівській області. Статистичний збірник за 2005 р. – Львів, 2006.

3.    Шевченко В.А. Медико-географическое картографирование территории Украины. – К.: Наук. думка, 1994.

4.    Шевчук Л.Т. Основи медичної географії. – Львів, 1997.