Єпік Т. Л.

Криворізький державний педагогічний ун-т, географічний фак-т, студ. IV курсу

Науковий керівник: ст. викл. каф. економічної та соціальної географії  Л. В. Бурман

ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ РИНКУ ПРАЦІ МІСТА КРИВОГО РОГУ

Однією з найбільш значущих та невідкладних проблем розвитку нашої держави є оздоровлення соціально-економічної та демографічної ситуації, формування стабільного й ефективного ринку праці в кожному її регіоні.

Досліджуючи особливості функціонування ринку праці, можна констатувати його чітку суспільно-географічну сутність. Формування і розвиток ринку праці опосередковується комплексом суспільно-географічних чинників як: система розселення, геодемографічна ситуація, історико-географічні особливості регіонів, спеціалізація та концентрація виробництва, особливості територіальної організації суспільно-географічного розвитку в цілому.

Обсяги трудового потенціалу ринку праці визначаються потужністю геодемографічної ситуації, який в свою чергу впливає на склад та якісні характеристики трудових ресурсів. Головними параметрами геодемографічного процесу є показники природного (народжуваність, смертність, природний приріст) та механічного руху населення.

До чинників, які впливають на формування територіальної структури ринку праці, належить, насамперед, міська система розселення. Розселення населення зумовлює відповідну орієнтацію міського транспорту, розміщення виробництв, сфер послуг, впливає на адміністративно-територіальний устрій міста. Тому визначає особливості розміщення робочих місць.

Забезпеченість ринку праці трудовими ресурсами тісно пов'язана з рівнем розвитку виробництва, його спеціалізацією. Наявність тих чи інших галузей визначає потребу у відповідних працівниках, створюючи попит на робочі місця.

Вважаємо за доцільне обов'язково розглядати історико-географічні особливості кожного району міста для того, щоб можна було спрогнозувати подальший розвиток ринку праці.

Географічний аналіз ринку праці м. Кривого Рогу передбачає висвітлення нами вище охарактеризованих чинників:

1) трудовий потенціал міста формується найбільш працездатно-активною частиною населення. Його склад і якісні параметри визначаються демографічними процесами. В сучасних умовах на території Кривого Рогу, відповідно до загальноукраїнських тенденцій, склалася несприятлива демографічна ситуація, що негативно впливає на формування працересурсного потенціалу. Так, чисельність населення за роки незалежності України зменшилась в 1,2 рази, значно зросла смертність і знизилась народжуваність;

2) аналіз міської системи розселення дозволив нам провести порівняльну характеристику районів міста за густотою населення. Найбільша концентрація населення, в тому числі і трудових ресурсів, спостерігається в Саксаганському та Жовтневому районах, що обумовлене особливостями житлової забудови, специфікою виробництва, природними умовами. Саксаганський район доречно назвати «ядром» міста, який виконує роль притягальної сили; тут сформувався потужний потенціал трудових ресурсів. Інгулецький район – найбільший за площею, проте за показниками кількості та густоти працездатно-активного населення знаходиться на останньому місці, що пояснюється зайнятістю великих площ кар'єрами, ГЗК;

3) трудові ресурси міста перебувають у тісному зв’язку з виробництвом, інфраструктурою. Провідна роль у цьому взаємозв’язку належить виробництву, яке визначає потребу у кількості та якості трудових ресурсів, його розподілі по території.

Ринок праці характеризується певною територіальною та галузевою структурою. Його учасниками, з одного боку, виступає населення, що залучене до виробничої та невиробничої сфери господарства, а також безробітне населення, з іншого боку – роботодавці, власники засобів виробництва.

Зайняте населення – це активна частина трудових ресурсів, залучена до суспільного виробництва. Рівень зайнятості економічно-активного населення міста оцінюють у 75–80%, що значно вище, ніж в цілому по Україні.

Аналізуючи галузевий розріз зайнятості населення міста, можемо стверджувати, що майже 74% працездатного населення зайняте у виробничій сфері. Це обумовлено специфікою територіального поділу праці. За типологією міст В.В.Ковтуна та А.В.Степаненка Кривий Ріг можна віднести до групи міст – багатофункціональні з переважанням промислових функцій. В промисловості зайнято більше 60% працюючого населення, а саме в таких галузях як чорна металургія, машинобудування, будівельна, легка та харчова.

Невід’ємним елементом ринку праці є соціально-економічне явище як безробіття. Рівень зареєстрованого безробіття (в середньому по місту) станом на 01.08.2006 становив 1,1%, що значно менше порівняно з 2000 р. Найбільша чисельність незайнятого населення протягом 2006 р. була зареєстрована в Центрально-міському та Жовтневому районах.

В соціальній структурі безробітних з 2004 по 2006 рр. відбулися зміни Найбільш вразливими перед безробіттям виявились особи з низьким професійним рівнем та без досвіду роботи. Отже, можемо відзначити, що службовці мають вищий ступінь адаптованості та конкурентоспроможності.

У структурі населення, яке не працює, важливе значення має визначення категорій непрацюючих. На 01.01.2006 серед них 59% складали жінки. Ще два роки тому цей показник дорівнював 76%. Це свідчить про те, що рівень працевлаштування даної категорії населення покращився за рахунок створення робочих місць для жіночих професій.

За останні роки покращився рівень працевлаштування населення. Найвищій його показник був характерний для Центрально-міського, Дзержинського та Саксаганського районів.

Дослідження ринку праці Кривого Рогу дозволило нам виділити ряд економіко-географічних та економічних заходів для успішного його функціонування, а саме: адаптація пропозиції робочої сили до попиту на неї, управління міграційними процесами населення, розширення мережі малих підприємств для створення нових робочих місць тощо.