Мелентьєва К. О.

Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. IV курсу

Науковий керівник: асист. каф. фізичної та економічної географії Т.А. Чиркова

ГЕОГРАФІЧНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ВУЛКАНІЧНІ ЗОНИ ЗЕМЛІ ТА СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ГЕОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ДО ВУЛКАНУ ЯК ТУРИСТИЧНОГО ОБ’ЄКТУ

Сучасне суспільство сприймає вулкани як об’єкти наукового дослідження та господарського освоєння, як джерело небезпеки та витвір мистецтва, створений самою природою. Але які тенденції ставлення до вулкану переважають у суспільстві та скеровують діяльність людини пов’язану з вулканами? Ці тенденції формуються під впливом географічної освіти, інформації науково-популярних книжок та журналів, програм телебачення, подорожей та рекламних акцій туристичних компаній.

Студенти географічних спеціальностей – це майбутні вчителі та викладачі географії в школах та вищих, учбових закладах, працівники сфери туризму, отже, їхнє сприйняття вулкану буде впливати на світогляд наступних поколінь. Тому серед студентської спільноти геолого-географічного факультету було проведено дослідження знань з географії вулканів Землі та ставлення до них.

У анкетному опитуванні прийняли участь 232 студенти, що навчаються за спеціальностями: «географія» та «географія і краєзнавчо-туристична робота». Поряд із традиційними запитаннями, опитуваним було запропоновано створити ментальну карту пам’яті з розташування сучасних вулканічних зон на базі контурної карти світу. Ментальні карти показали, що найбільш стійкі асоціації з вулканізмом має територія Японських островів, яку зазначили 54,98% опитуваних. Високі показники мають також Середземномор’я (40,28%), Малі та Великі Зондські острови (41,71%), Камчатка (40,76%), Курильські острови (43,13%) та Перуанські Анди (36,02%). Якщо порівнювати вулканічні пояси, то найбільший відсоток позначених на карті територій відноситься до «Тихоокеанського Вогняного кільця».

В той же час студентам потрібно було перелічити вулкани, які їм відомі, що призвело до того, що на картах знайшли відображення в першу чергу ті райони, з якими стійко асоціюється розташування найвідоміших вулканів. Японським островам відповідає один з найвідоміших вулканів – Фудзіяма, на острові Ісландія – Гекла, в західній частині Середземноморсько-Індонезійського поясу – вулкани Везувій та Етна, східній його частині – Кракатау. На півострові Камчатка розташований один з найвідоміших вулканів – Ключевська Сопка, а в Перуанських Андах – Котопахі та Чімборасо. Виключення складають Курильські острови, які були виділені 43% студентів, але жодного вулкану в цій зоні не було згадано.

Території, що були помилково віднесені студентами до вулканічних як правило є суміжними з територіями реального розповсюдження вулканів. Серед них Північний Захід Північної Америки, острів Гренландія, Австралія, крайній Схід та Південний-Схід Євразії, північно-східна частина Африки.

Щодо другого аспекту дослідження, опитування показало, що значна частина має стереотипне відношення до вулкану, перш за все, як до джерела небезпеки. Таке відношення виявилось у 40,8% респондентів. Якщо протиставити частку студентів, що оцінюють вулкан як позитивне явище або відноситься нейтрально, сприймаючи його як місце нетрадиційного відпочинку, джерело альтернативної енергії та мінеральних ресурсів, чи як до об’єкту пізнавальної діяльності, та тих хто має негативне ставлення отримаємо наступний результат. Серед краєзнавців-туристів переважає позитивне ставлення – 75,4% проти 30,6%, а серед географів думки розподілилися майже порівну: 50,4% – позитивні, 49,6% – негативні відповіді. Цим можна пояснити відсутність широкого інтересу до вулканів як туристичного об’єкту, як серед подорожуючих так і серед українських туристичних компаній. Таке припущення підтверджується тим, що 76,3% студентів ніколи не відвідували вулканічних форм рельєфу. Решта відвідувала вулкани лише в межах України – Карадаг. Така ситуація пояснює вузькість кругозору студентів, 18,5% яких навіть не знає про існування вулканічних форм рельєфу на території України.

Більшість опитуваних погодились з твердженням, що подорожі до вулканів не популярні, але у майбутньому мають гарні перспективи (60,2%), 37% визнали популярними цей вид відпочинку і лише 2,8% взагалі не вбачають сенсу у розвитку цієї галузі туризму. Загалом студенти, що навчаються за спеціальністю «географія, краєзнавчо-туристична робота» дали більш позитивну оцінку.

Але пропозиція обрати цікаві для респондентів види відпочинку, пов’язаного з вулканами, виявила, що зацікавити українського споживача здійснити подорож до вулкану можна. Найбільший інтерес викликали можливості побачити різноманітні незвичайні утворення з лави та інших продуктів виверження (41,7% респондентів) та здійснення підйому на вершину вулкану (40,8%). 34,8% респондентів виявили бажання спостерігати прояви активності вулканів та 32,7% – побачити на власні очі різні види вулканічних споруд. Досить високий інтерес викликали перспективи побачити наслідки катастрофічних вивержень (28,0%), дізнатися про традиції та вірування пов’язані з вулканами (25,1%) та цікаві факти з історії найвідоміших вулканів (20,4%). Найменше респондентів захопила перспектива знайомства з геологічними породами вулканічного походження (8,5%).

Взагалі дослідження показало, що за сприятливої економічної ситуації, галузь туризму, присвячена вулканам, має підстави для розвитку і може стати альтернативою традиційним видам відпочинку. При виборі об’єктів для відвідування слід враховувати популярність вулканів, стійкість вулканічних регіонів як таких у свідомості подорожуючих та природні і створені людиною рекреаційні ресурси та інфраструктуру, властиві для кожного вулканічного об’єкту та території.