Маковицька Н. М.

Криворізький державний педагогічний ун-т, природничо-географічний фак-т, студ. IV курсу

Науковий керівник: проф. каф. фізичної географії та геології І.С. Паранько

екологічні аспекти геологічних процесів

в історії розвитку землі

Сьогодні вже так склалося, що коли мова заходить про екологію, обов’язково повинні бути присутні елементи негативного впливу певних процесів і явищ на природне середовище, а також результати цього впливу, виражені в статистиці зникнення певних видів рослин і тварин, поширення хвороб, виникнення епідемій та інших надзвичайних ситуацій, яким нерідко надають статусу стихійного лиха. Все це здебільшого пояснюється необдуманою діяльністю людини, наростаючим техногенезом тощо. Безумовно, сьогодні ведуться інтенсивні пошуки шляхів вирішення так званих екологічних проблем, починаючи від локальних і до планетарного рівня. Але мабуть не варто різноманітним екологічним змінам надавати негативного значення, а саму екологію як науку перетворювати на таку собі «техніку безпеки», «безпеку життєдіяльності» або «охорону праці в галузі». Якщо повернутися до витоків цієї науки, можна зрозуміти, що Е. Геккель і його послідовники основну задачу екології бачили у встановленні характеру змін природного середовища на зміни в органічному світі. Тобто, первинна екологія, як наука, передбачала розширення знань про механізми еволюції всього живого на нашій планеті, а аж ніяк не претендувала на виконання функцій «захисника природи».

Сьогодні не останнє місце в переліку різних «екологій», як окремих галузей загального наукового екологічного напряму, займають геоекологія та екологічна геологія, мета яких полягає у встановленні характеру змін закономірного перебігу природних процесів та явищ, і геологічних перш за все, під впливом діяльності людини і наростаючого техногенезу. Відомо, що саме взаємозв’язок і взаємообумовленість ендогенних та екзогенних процесів лежить в основі діалектичного розвитку нашої планети не тільки як геологічного тіла планетарного рівня організації природної речовини, але й як природної системи з усіма її складовими – від геологічних об’єктів, атмосфери, гідросфери до органічного світу.

Починаючи з часів зародження Землі і до сьогоднішнього часу, саме геодинамічні процеси визначали характер і особливості природного середовища, а, відповідно, і екосистем. Ендогенним процесам належить провідна роль у формуванні кисневої атмосфери і гідросфери через дегазацію та дегідратацію магми. Вони ж, через формування континентального і океанічного типів земної кори, сприяли виникненню первинних континентів і океанів та керували їхнім розвитком. Ендогенні процеси були причиною нарощуванню потужності земної кори, що вплинуло на зниження теплового режиму в нижніх шарах протоатмосфери і було поштовхом до формування такого явища як атмосферні опади. Ендогенні процеси через диференціацію тектонічних рухів в земній корі, періодичне проявлення фаз складчастості в геологічній історії нашої планети не тільки формували загальні риси рельєфу земної поверхні через створення морфоструктурних форм, але й визначали кліматичні зміни.

Не відставали у формуванні природного середовища і екзогенні процеси. Саме їм належала роль вдосконалення рельєфу земної поверхні морфоскульптурними формами мезо-, мікро- і нанорівнів. Екзогенні процеси, через руйнування та перетворення і розчинення (фізичне і хімічне вивітрювання) первинних магматичних порід, сприяли нейтралізації первинної кислотної гідросфери. Через ускладнення морфоструктурних форм рельєфу морфоскульптурами, екзогенні процеси та пов’язані з ними явища (денудація, акумуляція, еолові процеси, геологічна діяльність поверхневих і підземних вод, льодовиків) змінювали характер будови земної поверхні, як одного з кліматотвірних чинників, впливали на зміни клімату. Екзогенні процеси відіграли основну роль у формуванні ґрунтового покриву, як кінцевого продукту вивітрювання, в утворенні якого брали участь фізичні, хімічні та органічні чинники.

З зазначеного можна зробити висновки, що геологічні процеси впродовж геологічної історії нашої планети визначали особливості формування природного середовища, а вже зміни останнього були причинами змін у органічному світі. При цьому основним чинником, який останнім надавав еволюційного характеру, а не революційного, був час. Саме тривалі в часі (десятки і сотні мільйони років) періодичні зміни планетарних проявів геодинамічних процесів, які призводили до закономірних змін екосистем, були основою еволюції органічного світу.

Сьогодні закономірний перебіг природних геодинамічних процесів суттєво порушується діяльністю людини, як прямо, так і побічно. Особливо активно це відбувається з екзогенними процесами не тільки через появу людини, як, за визначенням В.І. Вернадського, потужної геологічної сили, але й шляхом зміни основного чинника екзогенних процесів – клімату. При цьому відбувається порушення взаємозв’язку між різними видами процесів, що і є одним з негативних моментів закономірного розвитку природи. Другим, можливо основним, негативним моментом антропогенних геологічних процесів, які прямо впливають на природне середовище, є миттєвість зміни характеру того чи іншого чинника, що призводить до миттєвого порушення природної рівноваги в будь-якій системі, а це вже є передумова катастрофи.

Таким чином, геодинамічні процеси впродовж усієї історії розвитку нашої планети визначали особливості екосистем. У зв’язку з цим, встановлення характеру закономірних змін у природному перебігу геодинамічних процесів під впливом діяльності людини та наростаючого техногенезу є не тільки запорука збереження нашої планети як природної системи, але й ілюстрація причинно-наслідкових зв’язків, які лежать в основі пізнання закономірностей розвитку природи.