Дубовиченко О. В.

Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. IV курсу

Науковий керівник: ст. вик. каф. геоекології та раціонал. природокористування Л. Д. Богаченко

ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ

НА ГЕОЛОГІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАХІДНОГО ДОНБАСУ

Вугільна промисловість України базується на запасах трьох басейнів: Донецького, Дніпровського, Львівсько-Волинського. Найбільше використовуються вугільні родовища Донбасу, який займає провідне місце в паливно-енергетичному комплексі країни. На підприємства вугільної промисловості Донбасу протягом ХХ ст. припадало до 57% від загального обсягу виробництва України. Активна експлуатація вугільних родовищ Донбасу вплинула на інтенсифікацію небезпечних еколого-геологічних процесів – таких, як суфозійно-карстові процеси, формування техногенної тріщинуватості, просідання поверхні та інші. Ці процеси, в свою чергу, призводять до деформації поверхні та поверхневих споруд.

В наш час значно збільшилась глибина антропогенного впливу на геологічне середовище. Відпрацьовування вугільних родовищ на багатьох об’єктах Західного Донбасу перемістилося на глибину 600-1000 м та більше. Це пов’язано з досить складними геологічними та гідрогеологічними умовами, в яких знаходиться частина вугільних родовищ Західного Донбасу: передусім це обводнені породи, загальна потужність яких змінюється від 50-60 до сотень метрів. Їх технологічна розробка вимагає постійного осушення гірничих виробок, і тому експлуатація супроводжується довготривалою відкачкою підземних вод з водоносних горизонтів. Наслідком цих процесів є дестабілізація режиму рівнів і хімічного складу підземних вод, формування локально-регіональних депресій рівневої поверхні підземних вод.

Показовим прикладом цих негативних процесів є техногенно порушена територія Західного Донбасу. В межах центральної групи шахт Західного Донбасу (Павлоградська, Благодатна, Тернівська, Самарська) найбільшого впливу шахтного водовідливу зазнає режим підземних вод кам’яновугільного водоносного горизонту. Знижка рівня води на цій території визначається глибиною ведення гірничих робіт. Існуючими спостережними свердловинами найбільше зниження рівня води від природного зафіксовано на шахті Павлоградська –27,0 м. Зниження рівня за п’ятирічний період (2000-2005 рр.) перевищує 1 м. Мінералізація шахтних вод, що відкачуються, значна, і становить 2,8-14,0 г/дм³.

Під впливом водовідливу з шахт Західного Донбасу східної групи (Степова, Ювілейна, Першотравнева, ім. Сташкова, Дніпровська), близько 2000 м³/годину, в сарматському горизонті сформувалась депресія радіусом 5 км і зниженням у центрі близько 7 м. Режим бучацького водоносного горизонту залежить від ступеня дренування вод бучацьких пісків гірничими виробками шахт шляхом їхнього перетоку по вугільних пластах, що відпрацьовуються, пісковиками і вапняками кам’яновугільної системи. Максимальне зниження рівня води від природного відзначено у 2000 р. на полі шахти Першотравнева – 38,7 м, на полі шахти Степова – 25,7 м.

В межигірському водоносному горизонті під впливом шахтного водовідливу східної групи шахт сформувалась депресійна лійка розміром 5 × 7 км зі зниженням у центрі лійки на 15 м (практично знятий увесь напір).

Внаслідок активної відкачки підземних вод деякі водоносні горизонти майже повністю виснажились. Це має місце також на території дослідного регіону. В межах східної групи шахт формування режиму підземних вод обухівського, межигірського, олігоцен-міоценового і четвертинного водоносних горизонтів відбувається за рахунок перетоку води зверху вниз у процесі дренування підземних вод гірничими виробками шахт. Інтенсивність зниження рівня води зменшується знизу нагору. Максимальне зниження рівня води на 2000 р. складало: в обухівському – 24,5 м; у межигірському – 19,9 м; в олігоцен-міоценовому – 10,0 м. Четвертинний горизонт на площі 9-10 км² (орієнтовно) дренований цілком. Мінералізація шахтних вод, як і в межах центральної групи шахт, має тенденцію до підвищення. Оскільки даний регіон (Донецька, Луганська, частково Дніпропетровська області – Павлоградський, Першотравенський, Булахівський райони), де прісні води з мінералізацією до 1,5 г/л широко використовують для господарських потреб та для питного водопостачання, характеризується недостатньою кількістю водних ресурсів, то забруднення та виснаження підземних водоносних горизонтів є значною проблемою, яка потребує найскорішого вирішення.

В останні десятиліття проблему техногенного навантаження на геологічне та гідрогеологічне середовище Західного Донбасу намагались вирішити шляхом реструктуризації вугледобувної галузі. Недоліком є те, що проблема реструктуризації розглядається передусім в економічний площині, а про екологічні наслідки згадують в останню чергу. Реструктуризація здійснюється шляхом «мокрої» консервації (припинення відкачки шахтних вод). Закриття шахти Першотравнева (Першотравенський район) відбулося саме таким чином. За період 2000-2005 рр. Були припинені гірничі роботи і проводиться «мокра» консервація шахти. При цьому екологічний збиток від закриття шахт значно перевищує всі можливі втрати при їх функціонуванні. Зупинка водовідливу шахтних вод різко змінює гідрологічний і гідрохімічний режим рік Західного Донбасу. Відбувається зміна рівня ґрунтових вод. Закриття шахт також сприяє розвитку процесу заболочування і пов’язаного з ним засолювання ґрунтів.

І це далеко не повний перелік екологічних проблем, пов’язаних з експлуатацією вугільних родовищ Західного Донбасу. З метою оптимізації регіону необхідне введення більш досконалих технологічних схем на всіх стадіях гірничих розробок, а також розробити ефективну наукову основу та методи прогнозної оцінки можливих регіональних змін з метою планування подальшого розвитку продуктивних сил та більш раціонального використання природних ресурсів.