Бойко  А. О.

Дніпропетровський нац. університет, геолого-географічний фак-т, студ. V курсу

Науковий керівник: ст. викл. каф. фіз. та економ. географії Г.О. Лисичарова

шлюбний стан населення дніпропетровської області

Географічний аналіз шлюбного стану населення Дніпропетровської області (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р.) включав в себе характеристику шлюбної структури населення регіону, розрахунок коефіцієнту шлюбності (по районах та міськрадах), визначення частки населення, що ніколи не перебувала в шлюбі як найбільш перспективної категорії для змін шлюбного стану в краї.

За основу дослідження шлюбної ситуації обрано методику французького демографа Р. Пресса. Джерелом статистичних даних слугував збірник «Склад населення Дніпропетровської області за шлюбним станом».

В ході дослідження на основі розрахунків коефіцієнта шлюбності та статево-вікових діаграм побудовано дві взаємодоповнюючі карти для подальшого аналізу шлюбної ситуації в районах та міськрадах Дніпропетровської області.

Аналіз коефіцієнту шлюбності сільського населення області показав, що найбільшим він був в Дніпропетровському районі (48,5%), найменшим – в Юр’ївському (43%) та Магдалинівському (42%) районах області. До чинників визначеного розподілу показника шлюбності віднесені загальна кількість населення районів та особливості їх статево-вікової структури.

Аналіз коефіцієнта шлюбності по міськрадах показав, що у великих та економічно розвинутих містах області він найнижчий (приблизно 43% ). Серед причин подібного явища головними вважаємо особливості міського життя та вищу економічну незалежність жінки.

В ході дослідження шлюбної ситуації було простежено статево-віковий розподіл частки населення, що ніколи не перебувала у шлюбі. Розглядалися вікові групи населення в інтервалі від 15 до 70 років.

Під час дослідження виявилася загальна особливість, властива жіночому населенню у віці від 15 до 59 років: частка тих, що ніколи не перебували у шлюбі значно менша, ніж відповідна частка чоловіків зазначених вікових категорій. Причинами вважаємо, по-перше, більш ранню фізіологічну зрілість жінок, по-друге, економічну незалежність, яка серед чоловіків спостерігається в більш значному ступені.

При співставленні вікових категорій 60–70 років життя визначили зворотну закономірність: частка чоловіків, що ніколи не перебували у шлюбі, виявилася меншою. Пояснення знаходимо в історичному минулому. Жінки даної вікової групи народилися у воєнні або повоєнні часи і набули шлюбної зрілості, коли статево-вікова структура була значно порушена.

На даному етапі дослідження триває. Здійснюється аналіз шлюбної структури населення Дніпропетровської області в динаміці, розраховується коефіцієнт плодючості жіночого населення, розробляються картографічні матеріали.