Сайт геолого-географического факультета ДНУ

РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ КЛІМАТИЧНИХ РЕСУРСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЛЯ ПОТРЕБ ТУРИЗМУ

Клімат Харківської області помірно континентальний. Він характеризується: значним показником (27°С) амплітуди середньомісячних середніх температур (від +20°С в липні до –7°С в січні); переважанням опадів у теплий період року – максимум припадає на червень (> 65 мм), мінімум – на лютий (< 35 мм), при середньорічній кількості біля 500 мм (в інтервалі 457–569 мм); радіаційним індексом сухості Григор’єва–Будико біля 1, що відповідає умовам оптимального співвідношення тепла та вологи в багаторічному розрізі; характерним ходом відносної вологості із вираженим мінімумом у травні (до 60%) і максимум взимку (грудень-січень до 85%) та абсолютною вологістю від 1–2 гПа узимку до 15 гПа влітку в липні; ходом сонячного сяйва з максимум тривалості в липні (до 300 год.) та мінімум в грудні (біля 25 год.) тощо.

Територія Харківської області характеризується різноманітним поєднанням природних умов і типів ландшафтів, які складають великі потенційні можливості для широкого розвитку лікувального і оздоровчого відпочинку. Сприятливий клімат всієї території області дозволяє широко використовувати кліматотерапію як один з основних методів лікування та профілактики хвороб, специфічних для індустріальної цивілізації. Вплив клімату на життєві процеси здійснюється через погоду, яка діє на фізіологічні системи людського організму всією сукупністю своїх властивостей, визначаючи її стан і самопочуття. Людина в кожний конкретний момент знаходиться під одночасним впливом багатьох геофізичних (сонячна радіація, земний магнетизм тощо) і метеорологічних (температура, вологість повітря, швидкість вітру тощо) величин. Механізм їхньої дії по різному впливає на органи і системи людського організму в цілому, при різноманітному поєднанні цих елементів, у різний час доби чи року та в різноманітних ландшафтних умовах. Таким чином, клімат з успіхом широко використовують на будь-якому курорті як основний лікувальний чи оздоровчий фактор.

У зв'язку з різкими змінами геофізичних і метеорологічних факторів, у хворих з різноманітними хронічними патологіями, інколи навіть у практично здорових людей, можуть виникати метеотропні реакції, які проявляються у значному погіршенні стану чи різкому загостренні захворювання на певний час. При зміні погодно-синоптичних ситуацій метеотропні реакції організму зникають. Це свідчить про високу чутливість людського організму до зміни геофізичних і метеорологічних умов. На основі цієї властивості організму людини базується кліматолікування, яке обґрунтовується безпосереднім впливом кліматичних умов на здоров'я, коли за допомогою кліматичних чинників відновлюються порушені фізіологічні функції організму. Досвід кліматолікування на багатьох курортах світу свідчить, що через дію кліматичних чинників підвищується стійкість людського організму до зовнішнього середовища в цілому на рівні функціонування всіх систем (системи термоадаптації – при аеротерапії, симпатико-адреналової нейрогуморальної регуляції – при геліотерапії, системи спряженого функціонування і тренування органів кровотворення, дихання, руху і терморегуляції – при таласотерапії з морськими купаннями).

Кліматичні ресурси Харківської області вельми сприятливі для літніх видів рекреаційної діяльності, адже тривалість сприятливого періоду становить 130 днів у північній частині області і 150–158 днів в центральній і південно-східній частинах. Значні також і коливання за окремими рекреаційними типами погод. Так, кількість днів з теплими погодними умовами наростає з північного-заходу на південний-схід з 72 до 96–102, утворюючи максимум в районі м. Зміїв. Кількість днів з прохолодними погодами підвищується в зворотному напрямку – з півдня-південного-сходу на північ-північний-захід із 36 до 48 днів. Кількість днів з жаркими погодами незначна і становить 10–17 днів, що дорівнює 10–12% від загальної тривалості сприятливого періоду. Дні зі сприятливими типами погод у теплий період практично безперервно слідують один за другим, або переривається одним-двома дискомфортними днями, що не знижує високу туристичну оцінку кліматичних ресурсів області для літніх видів відпочинку і туризму. Для літнього відпочинку, туризму і лікування виділяються комфортні типи погод, що дозволяють заняття такими видами відпочинку: 1) оздоровчі – купання, сонячні і повітряні ванни, прогулянки, пішохідні й автомобільні, водні, збір ягід і грибів; 2) спортивні – спортивні переходи під час тривалих пішохідних подорожей, спортивні ігри, вело і водні прогулянки та спортивні заняття на воді; 3) пізнавальні – відвідування та огляд різного роду історико-культурних пам'яток). Далі – це жаркі й прохолодні субкомфортні (середньої сприятливості), при яких заняття можливі, але з певними обмеженнями (при прохолодному дискомфорті особливо корисні спортивні ігри, які ведуть до збільшеної теплопродукції організмом, у той же час виключаються заняття на воді, окрім водних видів спорту, плавання і купання можливі лише в разі наявності спеціальних утеплених приміщень для переодягання та спуску до води. Можливе прийняття сонячних ванн у місцях, захищених від вітру. Здобувні види туризму не обмежуються ні при холодному, ні при жаркому кліматі (субкомфортні). Дискомфортні (несприятливі) умови виключають можливість цих занять. Комфортні, жаркі й прохолодні субкомфортні погоди разом формують сприятливий період. Холодні й жаркі дискомфортні погоди з додаванням днів, які виключені по причині несприятливих метеорологічних явищ (грози, вітри силою більше ніж 6 м/с, зливи більше 3 мм за світовий день, або заметілі взимку й т.ін.), формують дискомфортний період.

При загальній тривалості холодного періоду 115 днів для всієї території області, тривалість сприятливого періоду для зимових видів туристичної діяльності порівняно невелика і коливається від 48 до 64 днів на рік. Найбільша тривалість даного періоду спостерігається в Золочівському і частково Вовчанському районах, найменша – у південно-східній і центральній частинах області. Для даного періоду характерна перевага комфортного типу погод (більш 90 % від загальної чисельності днів сприятливого періоду), незначна кількість днів з холодними субкомфортними погодами (10 %), і майже повна відсутність холодних дискомфортних типів погод. Несприятливими в зимовий період є часті тривалі відлиги і відповідно нестійкий сніговий і льодовий покрив, що значно знижує туристичну оцінку кліматичних умов області для зимових видів відпочинку і туризму.

Кліматичні умови Харківської області в цілому сприяють розвитку рекреації та туризму, дозволяють проводити як літні, так і зимові види відпочинку. Взагалі в Харківській області спостерігається така тенденція, що більшість рекреаційних зон та туристських маршрутів приурочені до водних об’єктів та лісових масивів, які створюють свій місцевий мікроклімат, який сприяє проведенню лікувально-оздоровчих заходів. Доречи, кліматотерапія у Харківській області проводиться на базі таких санаторно-курортних комплексів, як «Березовські мінеральні води», санаторій «Роща», «Рай-Оленівка» та інші. Отже, можна зробити висновки, що Харківська область добре забезпечена кліматичними ресурсами. Але, щоб їх використовувати найбільш повно та раціонально, треба розвивати та інвестувати туристську інфраструктуру.

Література:

1. Данилова Н.А. Климат и отдых в нашей стране. – М.: Мысль, 1980. – 156 с.

2. Данилова Н.А. Природа и наше здоровье. – М.: Мысль, 1977. – 236 с.

3. Курортні ресурси України. – К.: ЗАТ «Укрпрофоздравниця», «ТАМЕД», 1999. – 344 с.

4. Царфис П.Г. Рекреационная география СССР: курортологические аспекты. – М.: Мысль, 1979. – 311 с.

5. Чубуков Л.А. Оценка климатических условий с точки зрения отдыха и туризма // Географические проблемы организации туризма и отдыха. – М.: Наука, 1975 . – С. 43–48.

6. Харьковская область: Природа, население, хазяйство / Под ред. А.П. Голикова, А.Л. Сидоренко. – Х.: «Бизнес Информ», 1997. – 288 с.