Лобанова  І. В.

Дніпропетровський нац. університет, геолого-географічний фак-т, студ. V курсу

Науковий керівник: доц. каф. фізичної та економічної географії, к.геогр.н. Н. М. Дук

Про нові форми організації туристсько-рекреаційної діяльності на  регіональному рівні

Туристська індустрія в Україні сьогодні не є досконалою. По-перше, це пов'язане з тим, що тривалий час особлива увага приділялась розвитку пріоритетних галузей промисловості та сільського господарства, а недостатнє задіяння й розвиток сфери послуг призвело до досить слабкого функціонування чи навіть практичної відсутності туризму в країни, що володіє потужним рекреаційним потенціалом.

У відповідь на зростаючу домінуючу роль в світі транснаціональних корпорацій та посилення їх конкуренції, виникають й формуються об'єднання з невеликих та не досить потужних організацій у так звані кластери, як особливого виду локальні виробничі системи. Така ефективна форма організації виробництва локально-регіонального спрямування виступає фактором швидкого економічного зростання регіонів, до того ж ефективним способом залучення іноземних інвестицій. Тому, орієнтуючись на досвід світової економіки, регіональним органам країни необхідно сприяти та забезпечувати підтримку у створенні і функціонуванні подібних утворень.

Кластери – це галузево-територіальні добровільні об'єднання підприємницьких структур, що тісно співпрацюють із науковими установами, громадськими органами й органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоспроможності власного продукту та сприяння економічному розвитку регіону, тобто компанії спорідненого роду, що консолідують зусилля у певних формах та у визначених географічних рамках.

Подібна форма організації зручна для туризму, бо формування кластерних систем відбувається на базі природних, людських та фінансових ресурсів, враховуючи специфіку, потреби та перспективи подальшого розвитку регіону. В кластерах відбувається постійний обмін інформаційними ресурсами між її членами, перевагою також є залучення великої кількості персоналу, відбувається співробітництво по всіх напрямках, забезпечується спрощений доступ до сировини, а як кінцевий результат – низька вартість операції та залучення капіталу.

Автор пропонує сформувати подібні кластерні утворення у Львівській області, яка, безперечно, є однією з туристичних осередків України.

Область володіє потужним історичним та рекреаційним природним і соціокультурним потенціалом, має достатньо розгалужену туристичну й транспортну інфраструктуру, займає вигідне географічне положення, що дозволяє полегшити отримання туристичних послуг відвідувачам.

Цілком реальним є створення на Львівщині туристичного кластеру, який об'єднав би в своєму складі таких членів-учасників, як Обласне управління у справах туризму і спорту, Львівський національний університет імені Івана Франка та Інститут туризму, історико-культурні заповідники, природні національні парки, туристичні фірми, заклади харчування, готельні підприємства, поліграфічні, рекламні та транспортні фірми, розважальні комплекси тощо, співпраця між якими підвищить та доведе свою ефективність.