Клочкова О. Г.
Дніпропетровський нац. університет, геолого-географічний фак-т, студ. V курсу
Науковий керівник: ст. викл. каф. фіз. та економ. географії Г. О. Лисичарова
КОРЕЛЯТИВНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ РІЗНИХ ЧИННИКІВ НА РОЗВИТОК КЛУБНОГО ФУТБОЛУ ЄВРОПИ
Без сумніву, футбол є найбільш популярною спортивною грою у світі, інтерес до якої зростає з кожним роком усе більше.
У даній публікації, що є одним з етапів вивчення географії клубного футболу, автор намагатиметься знайти залежність між успішністю клубного футболу європейських країн від низки історичних та соціально-економічних факторів його розвитку. При цьому спиратимемося на такі методи дослідження як наукова систематизація та математико-статистичний метод.
За числове вираження футбольних досягнень обрано рейтинг країн УЄФА (офіційний сайт УЄФА) – певна кількість очок, яка нараховується кожній країні відповідно до виступів її клубів за сезон в усіх європейських клубних турнірах. Автором розрахований середній рейтинг кожної країни УЄФА (табл. 1) на основі даних 30-ти сезонів (1974/75–2004/05). Окрім 52-х країн, що нині входять до зони УЄФА, цей показник був також розрахований для СРСР (до сезону 90/91 включно), Чехословаччини (до 93/94), Югославії (до 92/93), Західної та Східної Німеччини (до 90/91), що вже не існують. При розрахунку середнього рейтингу таких сучасних країн УЄФА як Росія та Сербія й Чорногорія, які стали правонаступницями відповідно СРСР та СФРЮ, вважалося за доцільне врахувати лише той їхній рейтинг, що вони заробили як самостійні держави.
Таблиця 1. Класифікація країн за середнім рейтингом УЄФА
|
Рейтинг УЄФА |
Склад рейтингової групи |
|
Дуже високий (>9 б) |
4 країни: Італія, Іспанія, Німеччина, Західна Німеччина |
|
Високий (6-8 б) |
4 країни: Англія, Франція, Нідерланди, СРСР |
|
Вище середнього (4-6 б) |
13 країн, в т.ч. Україна (15-те місце) та Росія |
|
Середній (2-4 б) |
15 країн |
|
Нижче середнього (1-2 б) |
8 країн |
|
Низький (<1 б) |
13 країн |
При дослідженні історичного чиннику до числа важливих показників віднесено:
1) час створення національних федерацій як показник того, чи є футбол новим видом спорту для країни, наскільки давно існує тут професійний футбол, чи встигли сформуватися певні футбольні традиції та досвід
2) час входження до ФІФА та УЄФА як безумовно позитивні події у розвитку футболу будь-якої країни і його вихід та визнання на міжнародному рівні
За часом входження до ФІФА |
За часом входження до УЄФА |
Рис.1. Класифікації футбольних федерацій за історичними віхами |
За часом утворення футбольних федерацій | Вищеназвані історичні показники розвитку футболу покладені в основу відповідних класифікацій футбольних федерацій (рис. 1.)
Слід зробити застереження, що обрані часові віхи (рис. 1) є відносно умовним мірилом тривалості існування футболу на певній території. Як приклад можна привести у тому числі Україну, футбольна федерація якої була заснована у 1991 р., а наступного року прийнята до ФІФА та УЄФА. Але це не означає, що до того часу футболу в Україні не було – фактично українські клуби вже довгий час виступали за СРСР, і досить успішно. Тому, можливо, до низки історичних факторів слід додати і час проведення першого футбольного матчу, але часто ці дані дещо суперечливі.
З числа соціально-економічних чинників у даній статті розглядаються наступні:
1) людність країн як показник наявності людських ресурсів;
2) забезпеченість глядачів місцями на стадіонах як показник розвитку стадіонної інфраструктури.
Для пошуку тісноти зв’язків розвитку футболу з наведеними вище факторами було використано метод парної кореляції (табл. 2).
Таблиця 2. Кореляції середнього рейтингу УЄФА із низкою чинників
|
Чинники розвитку футболу |
Значення кореляції |
Характер зв’язку |
|
Рік створення національних федерацій |
-0,42 ± 0,1 |
середній, зворотній |
|
Рік входження до ФІФА |
-0,46 ± 0,1 |
середній, зворотній |
|
Рік входження до УЄФА |
-0,41 ± 0,1 |
середній, зворотній |
|
Кількість населення країни |
0,5 ± 0,1 |
середній, прямий |
|
Кількість місць на стадіонах на 1000 чол. |
-0,09 ± 0,05 |
майже немає |
Таким чином, має значення, наскільки давно пройшла та чи інша країна обрані нами три історичні віхи. Істотним чинником виявився і фактор людності, особливо для країн „великої футбольної 5”. Забезпеченість місцями на стадіонах не має впливу, так як найбільш забезпеченими у цьому плані є країни-карлики, виходячи із їх людності.
Цілком очевидно, що наведено не всі фактори, які можуть впливати на розвиток футболу, тому планується продовжувати дослідження у даному напрямку і оцінити вплив економічного розвитку країн, популярності футболу в них, його фінансової підтримки, розвитку дитячо-юнацького футболу, територіальної рівномірності розвитку національного футболу і т.п.
Література:
1. Клочкова О.Г. Географічна характеристика європейської футбольної інфраструктури (на прикладі стадіонів) // Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 75–77.
2. www.uefa.com – офіційний сайт УЄФА.
3. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу „Картографічний метод дослідження” / Укл. Н.М. Дук. – Д.: РВВ ДНУ, 2003 – 64 с. | 
