Марухно Н. П.

Дніпропетровський нац. університет, геолого-географічний фак-т, студ. IV курсу

Науковий керівник: доц. каф. фізичної та економічної географії, к.геогр.н. Н. М. Дук

Картографування експортно-імпортних зв’язків України

Одним з головних завдань зовнішньоекономічної політики України є розробка алгоритму оптимальної взаємодії національної економіки зі світовим господарством у контексті змін і трансформацій, що відбуваються і в світовій, і в національній економіці. Перед Україною поставлене завдання входження в Європейське економічне співтовариство і в Світову організацію торгівлі (СОТ). СОТ – це провідна міжнародна організація, членами якої є 148 країн світу і на яких припадає близько 96% світової торгівлі.

Міжнародна торгівля – це відносини між суб’єктами світового господарства, з приводу купівлі-продажу товарів, капіталу, робочої сили, послуг. Вона є однією з основних форм міжнародних економічних відносин. У реальній практиці всі країни світу беруть участь у експорті-імпорті товарів та послуг, але об’єми і характер таких відносин у певній мірі залежить від рівня економічного розвитку кожної країни. У основі створення і розвитку міжнародної торгівлі лежать дві причини: нерівномірність розподілення і забезпечення ресурсами різних країн світу, ефективне виробництво різних товарів різними технологіями.

Існує декілька підходів аналізу зовнішньоекономічної діяльності. Найбільш доцільно проводити аналіз у декількох напрямах: структура товарів, просторові особливості. Автором створена база даних, що були взяті з сайту митної служби. Дані згруповані за комплексом показників: по країнах, за видами товарів, за групами країн по регіонах. На основі наявних даних експорту, імпорту окремих груп товарів створена серія карт. Групування товарів проведено на підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Але для суспільно-географічного дослідження товарної структури було проведене укрупнення товарних груп: 97 товарних груп поділені на сім великих груп, в основу виділення яких покладено певну галузеву належність, призначення товару, а також значення і вагу товару для внутрішнього і зовнішнього ринків.

В ході аналізу просторових особливостей зовнішньоторговельних зв’язків України виявлені такі особливості територіальної диференціації:

ü Україна має найбільш тісні зовнішньоекономічні зв’язки з країнами сусідніх регіонів – на заході це країни Європи, а на сході – країни Азії, але сальдо торговельного балансу від’ємне як з країнами Азії, так і з країнами Європи;

ü країни Африки експортують до України продукцію харчової промисловості, зокрема каву, чай та прянощі, тютюн; імпортують руди, шлаки та попіл, тобто сировину, у торгівлі з Африкою Україна має позитивний торговельний баланс;

ü Азіатські країни нової індустріалізації та Японія експортують в основному продукцію точного машинобудування – електронні машини, оптичні прилади, комплектуючі для авіаційного транспорту; сальдо торговельного балансу від’ємне;

ü країни ЄС постачають готову продукцію машинобудування, електротехнічні вироби, а Україна – неблагородні метали та текстильні і швейні вироби;

ü країни ОПЕК експортують мінеральну продукцію та паливно-енергетичні товари, а також сировину і продукти харчування, Україна – метали, продукцію точного машинобудування;

ü країни асоціації НАФТА експортують машини, обладнання, механізми та транспорт, полімерні вироби і вироби з каміння, Україна – продукцію харчування, чорні метали та продукцію хімічної промисловості.

Усі слаборозвинуті країни світу експортують сировину і продукцію харчової промисловості. Розвинуті країни експортують в першу чергу машини, устаткування, механізми та транспорт, продукцію хімічної промисловості, а саме фармацевтичні вироби, а європейські країни ще й косметичні вироби та ефірні олії. В даній роботі була проаналізована експортно-імпортна діяльність України, з одного боку у ракурсі видів товарів, а з другого – у напрямку розподілу цих товарів по окремим країнам і групам країн.