Пархоменко О. К.

Дніпропетровський нац. університет, геолого-географічний фак-т, студ. V курсу

Науковий керівник: ст. викл. каф. фіз. та економ. географії  Є. В. Бурлака

Історико-географічний аналіз інформації про Харківську область за матеріалами «Книги Большому Чертежу»

Актуальність проблеми. У наш час особливий інтерес викликають історико-географічні дослідження – вони допомагають у глибокому пізнанні історії та географії рідного краю. Ці дослідження допомагають відродити незаслужено забуті історико-географічні факти та з’ясувати окремі питання розвитку географічних досліджень на території України загалом та в її окремих регіонах.

Предмет та об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження обрана частина території України, що прив’язана до сучасних меж адміністративно-територіального поділу. Предмет дослідження – історико-географічна інформація за «Книгою Большому Чертежу» (КБЧ).

Метою даного дослідження є: а) створення бази даних історико-географічної інформації; б) з'ясування особливостей вивченості території країни в кін. XVI–поч. XVII ст.; в) визначення щільності інформації; г) систематизувати матеріал за різними принципами (категорії географічних об'єктів, розташування у межах природних та адміністративних границь); д) визначити динаміку розвитку окремих об'єктів.

Історична довідка. У кін. XVI ст. (ймовірніше у 1598 р.) був складений «Большой Чертеж всего Московского государства по все соседние государства». У травні 1626 р. у Москві відбулася велика пожежа, у результаті якої загинуло багато документів. Новий «Большой Чертеж» був створений у 1627 р. У якості доповнення з воєнно-статистичними цілями було складено креслення «Полю до Перекопи», а для них обох написана КБЧ, автором цих робіт є Афанасій Мєзєнцев. Ні «старый чертеж» (оригінал і копії 1627 р.), ні креслення «полю» до нас не дійшли, – вони втрачені. Втрата обох креслень особливо піднімає цінність КБЧ і робить її дорогоцінним пам'ятником російської історико-географічної думки поч. XVII ст. КБЧ містить дані двох креслень, які списувалися до Книги безпосередньо із креслень. При складанні тексту КБЧ обидва креслення було розділено між декількома переписувачами, кожен з яких описував призначену йому дорогу або річку.

Аналіз попередніх досліджень. КБЧ перевидавалась п’ять разів. Останнє видання належить Сербіній К.Н. Саме це видання є найбільш повним і має великий допоміжний апарат, що полегшує орієнтування в масі списків і читанні тексту. Особливу цінність мають списки КБЧ, розташовані по редакціям, часу написання, за місцем зберігання, а також бібліографія та географічний покажчик. Тому автор у своєму досліджені аналізує інформацію саме за цім виданням.

Зміст роботи. Необхідно відзначити той факт, що текст КБЧ написаний старослов’янською мовою, тому на першому етапі роботи було складено словник, необхідний для роботи з текстом. Потім проводилась вибірка географічних об'єктів за текстом КБЧ, які повністю або частково перебували в межах сучасної території Харківської області. Наступним етапом дослідження було опрацювання інформації про окремі географічні об’єкти і створення на її основі бази даних.

На території Харківської області усього виділено 102 об’єкти. Аналіз кількості об’єктів за окремими категоріями проводився на основі сучасних топонімічних класифікації та наведений у таблиці.

У подальшій роботі передбачається провести таку ж детальну роботу по кожній області, де міститься необхідна нам інформація. На кінцевому етапі роботи передбачається розробка методичного матеріалу, який передбачає можливість застосування у процесі навчання інформації КБЧ при вивчені курсів краєзнавчої тематики для студентів геолого-географічного факультету ДНУ.