|
Куликов С. О.
Дніпропетровський національний ун-т, геолого-гоеграфічний фак-т, студ. ІІІ курсу
Науковий керівник: доц. каф. фізичної та економічної географії, к.геогр.н. О. Є. Афанасьєв
КОМП’ЮТЕРНА ОБРОБКА АЕРОФОТОЗНІМКІВ У ПРАКТИКУМІ З КУРСУ «ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ»
Розглядаючи роль дистанційних методів дослідження у розвитку сучасної науки, а відповідно і в освіті кваліфікованих фахівців з дисциплін географічного циклу, можна відмітити, що останнім часом важливість саме цієї групи методів досліджень стрімко зростає. Пов’язано це насамперед з тим, як швидко в житті звичайних людей завойовують міцні позиції новітні технології; майже кожна людина з вищою освітою має певні навички роботи з комп’ютером (а про мобільний зв’язок вже годі й казати), тож застосування окремих геоінформаційних систем цілком можливе й під час вивчення дисципліни «Дистанційне зондування Землі» у модулі практичних робіт. В цій статті висвітлюються можливості програм OziExplorer та GPSMapEditдля їхнього використання під час виконання окремих практичних завдань. Програма OziExplorer, безкоштовну версію якої можна отримати на сайті http://www.oziexplorer.com, дозволяє нам завантажити скановану версію знімка у форматі .jpg та здійснити географічну прив’язку цього знімка. Для цього, звісно, треба знати координати кількох точок знімку. В результаті прив’язки знімка у цій програмі (алгоритм прив’язки буде надано нижче) ми отримуємо відповідним чином зорієнтований знімок у вигляді файлу .map. Подальша обробка знімка здійснюється у програмі GPSMapEdit (адреса в Інтернет http://www.geopainting.com). Для цього необхідно завантажити в цю програму файл .map (єдине обмеження – розмір: дуже великі зображення free-версія програми, нажаль, не завантажує). Після цього в програмі GPSMapEdit можна здійснити за знімком деякі виміри, скласти в умовних знаках картосхему ділянки, що зображена на знімку, шляхом перенесення контурів основних об’єктів місцевості, які можна розпізнати на знімку. Також за допомогою цієї системи можна точно та швидко виконати суміщення кількох знімків для подальшої обробки. Перейдемо безпосередньо до опису процесу прив’язки та обробки знімка. Щоб прив’язати знімок, по-перше, скануємо його та отримуємо файл .jpg. Після цього запускаємо OziExplorerTrial і обираємо в меню File команду LoadandCalibrateMapImage. Обираємо потрібний файл і натискаємо ОК – відкривається вікно Calibration, де у лівій частині висвітлюється знімок, а у правій – панель, за допомогою якої здійснюється прив’язка (рис. 1). У полі MapName необхідно ввести назву нового файлу. У полі MapDatum обираємо референц-еліпсоїд, для якого розраховані координати точок прив'язки (для вітчизняних карт це буде Pulkovo 1942). Поле MagVar потрібно залишити порожнім. У списку MapProjection обирається TransverseMercator. Автоматично відкриється маленьке діалогове вікно. У ньому треба вказати центральний меридіан зони (CentralMeridian), FalseEasting встановити на 500000, FalseNorthing – на 0 для північної півкулі чи 10000000 для південної. Після цього натиснути Close. Тепер у верхній частині діалогового вікна обираємо вкладку Point 1, вказуємо у полі Lat координату широти, а у полі Long – координату довготи для першої точки прив'язки. Потім маніпулятором (мишею) вказуємо на знімку місце, якому відповідають вказані координати широти й довготи. Виконувати цю операцію слід дуже уважно, адже навіть невеликі відхилення тут можуть призвести до значних помилок в орієнтуванні знімка. Для кожної з точок (їх повинно бути 3–4) ця операція повторюється аналогічно. Наприкінці натискаємо кнопку Save. Знімок прив'язано. Для подальшої обробки знімка відкриваємо файл .map програмою GPSMapEdit. У ній ми можемо, зокрема, перенести основні елементи змісту знімка. Кожний з об’єктів у програмі можна зобразити як точку, ламану лінію чи багатокутник. Щоб створити один з цих об’єктів, натискаємо кнопку CreateObject на панелі інструментів, обираємо необхідну дію, після чого на знімку відмічаємо точку (вершини лінії чи кути багатокутника). Процес складніше описати, ніж виконати. Наприкінці створення об’єкта натискаємо Enter, і програма GPSMapEdit пропонує нам обрати його тип зі списку, а потім – ввести назву. Після цього лінія, точка чи багатокутник автоматично позначається у робочій частині вікна відповідним умовним знаком (рис. 2). Коли усі об’єкти перенесено, слід виділити знімок, натиснути на нього правою кнопкою миші та обрати DetachFile – залишиться картосхема ділянки, яку ми, виконавши команду SaveMapAs... меню File, розміщуємо у файлі з розширенням .mp (карта у «польському форматі»). Крім перенесення об’єктів, можна, наприклад, виміряти деякі відстані, для чого слід провести лінію та, натиснувши на ній правою кнопкою мишки, обрати Properties – відкриється вікно, у якому, зокрема, можна знайти довжину лінії, координати вершин тощо.
Перелічені можливості являють собою лише невеличку частинку того, що дозволяють робити ГІС OziExplorer та GPSMapEdit. Основне їх призначення, звісно, робота з картами для навігаторів GPS, однак, як бачимо, і для обробки аерофото- чи космічних знімків вони будуть корисними. Тому пропонуємо їх для використання у практикумі з курсу «Дистанційне зондування Землі». Наприклад, алгоритм, описаний вище, можна покласти в основу практичної роботи на тему «Комп’ютерна обробка аерофотознімків». В ході цієї роботи студенти ознайомляться з програмами OziExplorer та GPSMapEdit і виконають наступні дії:
1. Прив’язка знімка у програмі OziExplorer. 2. Перенесення основних елементів знімка у програмі GPSMapEdit. 3. Здійснення вимірів за знімком у програмі GPSMapEdit. Вихідними даними цієї роботи повинний бути сканований арофото- чи космічний знімок, а результатом – файли .map та .mp, ступінь якості виконання яких легко перевірити, порівнюючи з результатами, отриманими викладачем. Умовами ефективного впровадження робіт такого типу у навчальний процес є достатня комп’ютеризація, а також, звісно, певний рівень підготовленості студентів. Втім, на сьогоднішній день у більшості провідних вищих навчальних закладів України ці дві вимоги цілком можуть бути виконані.
Інформаційні джерела: |
