Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Буток С. О.

Дніпропетровський нац. університет, геолого-географічний фак-т, студ. III курсу

Науковий керівник: доц. каф. геології та гідрогеології, к.геол.н. В. В. Манюк

 

Геологічні відкриття Валеріана Домгера

До 155річчя від дня народження

 

В історії становлення і розвитку Катеринославщини було багато обдарованих і небайдужих до своєї справи особистостей. Одним з таких людей був відомий дослідник нашого краю Валеріан Олександрович Домгер. Його спіткала доля багатьох талановитих людей – він прожив дивовижно яскраве, але коротке життя. Після першого, більш глибокого знайомства з його науковими працями та практичними здобутками постає питання, як могла одна людина, навіть обдарована, стільки встигнути за ту коротку мить, що подарувала доля.

Валеріан Домгер народився в 1851 р. і після закінчення курсу в Гірничому інституті у Санкт-Петербурзі у 1873 р. він, за дорученням Гірничого Департаменту, займається дослідженням західної частини кристалічної смуги докембрійських порід на півдні України (Новороссії в ті часи ) [1]. Підставою організації геологічних досліджень в межиріччі Дніпро–Інгулець була, як свідчить Домгер, необхідність обстеження місцевості у зв’язку із прокладенням залізничного шляху від Катеринослава до Кривого Рогу. Саме в ці роки вирішувалася майбутня доля краю, його економічний розвиток, яким опікувалася і про який дбала ще одна видатна людина тих часів – Олександр Поль. Мова іде про майбутню Єкатерининську залізницю, яка у 1884 р. з’єднала багаті залізні руди Криворіжжя з Донецьким вугіллям. В. Домгер ретельно обстежує виходи кристалічних порід по річкам Боковій, Боковенькій, Вісуні, Інгулу та Інгульцю та їх притокам, річкам Вербовій та Очеретній.

Він вперше наводить близькі до сучасних визначення петрографічних типів порід докембрія, уточнює стратиграфію балтської світи верхнього міоцену, як гарний палеонтолог вперше в даній місцевості виділяє сарматський ярус неогену за наявністю стулок MactrapodolicaEichw, відмічає особливості рельєфу, гідрографії, корисні копалини та надає рекомендації щодо можливості їх використання. Слід зазначити, що В. Домгер добре орієнтується у роботах попередників, аналізує дані, наведені М.П. Барботом де Марні, І.Ф. Штукенбергом, вносить свої корективи і бачення проблем. Він вказує на наявність таких корисних копалин, як первинні каоліни, жорнові пісковики ( в яких в ті роки була велика потреба) і графіт, окреслює перспективи використання значних запасів будівельних вапняків та гранітів. Особливо важливою Домгер вважає знахідку мінералу асболану у зв’язку із перспективою відкриття, у подальшому, багатих кобальтових руд [4].

В 1876 р. В. Домгер, разом з проф. М.П. Барботом де Марні, відряджається для проведення геологічних досліджень за лінією Оренбурзької залізниці. Так сталося, що відтоді і надалі уся подальша доля молодшого геолога В.Домгера пов’язана із залізницями. Так як залізниці повинні були не просто з’єднати певні населені пункти, а й максимально скоротити витрати на вивезення мінеральної сировини, слід було встановити, у першому наближенні, перспективи місцевості на різні види корисних копалин.

У 1877 р. В. Домгер працює в межах західної половини Уральської залізниці, у 1878 за лінією Донецької дороги, у 1879 і 1880 рр. за лінією Маріупольської, а у 1881–1884 рр. Єкатерининської залізниці. [11].

Результати геологічних досліджень В. Домгера, здійснених ним у Східній Україні в 1878 –1881 рр., впорядковані у окремій книзі «Краткий очерк истории геологии Донецкого басейна», яка була надрукована як додаток до першого номера «Южно- Русского горного листка» в жовтні 1881р. [5].

В 1880 р. в роботі «Виходи кристалічних порід в межах Області Війська Донського» [2] В. Домгер наводить аналіз розповсюдження в південній Росії кристалічних порід та вперше встановлює їх поширення на схід від р. Кальміусу. Висновки В.Домгера стосовно віку виділених ортоклазових порфірів були помилковими, але на той час прогресивними [3].

У статті «Геологические заметки», датованій 1 липня 1881 р., В. Домгер проявив неабиякі знання з палеонтології палеозою і на підставі визначених ним викопних скам’янілостей (Spiriferlincotos, Chonеtas., Surcinulata та інші), спростував пермський вік відкладів в Бахмутській котловині, на який помилково вказував в 1863 р. І.Ф. Леваковський [4].

В листопаді 1881 р., у зв’язку з активним будівництвом західної гілки Криворізької залізниці, В. Домгер здійснює геологічні дослідження як за лінією залізниці, так і на прилеглих ділянках. Виїмка під залізницю була як правило, мало інформативною, і В.Домгер більше звертався до кар’єрів, колодязів та природних відслонень в долинах річок, їх приток, ярів та балок. Польові дослідження дозволили досліднику виділити формацію гранітогнейсів, сієнітів, кварцитів та метаморфічних сланців, яку він порівнює з лаврентіївською формацією Європи та третинну і плейстоценову (потретинну) формації [6].

Його розчленування і палеонтологічна характеристика третинних відкладів відрізняється високою детальністю і об’єктивністю, якій могли б позаздрити й сучасні геологи-зйомники [5].

Як активний член Харківського відділення Імператорського Російського Технічного товариства В. Домгер переймався не тільки проблемами геології, але й освіти. У статті «З приводу проекту технічної школи у Харкові», у зв’язку із запланованим гірничим відділенням, В. Домгер надає дуже доречні поради, своє бачення програми підготовки гірничих інженерів та підкреслює значення практичної спрямованості навчання. Він, наприклад, пише: «Ничто по моему не деморализует так учащуюся молодежь, как сознание, что тот или другой предмет избранной им специальности, если не вполне бесполезен, то по крайнеймере, имеет весьма отдаленное к ней отношение».

Та одним з найкращих відкриттів В. Домгера, що увічнило його ім’я, було відкриття у 1883 р. одного з кращих в світі Нікопольського марганцеворудного басейну [12]. За дорученням Геолкому він здійснював геологічні спостереження в межах 47 аркушу десятиверстної карти Росії. У своєму польовому щоденнику він пише: «На протилежному боці р. Солоної, при гирлі б.Фоміної, на землі пана Зейферта, мною відкритий за допомогою шурфа пласт біля 1,5 аршину товщиною марганцевої руди, що виходить прямо на поверхню» [10]. Виконані Гірничим інститутом за його дорученням лабораторні випробування показали наявність багатої марганцевої руди. Крім того, були здійснені аналізи хіміком Варшавського університету, які підтвердили отримані результати.

Одночасно, і в тій же місцевості, В. Домгером вперше в Росії встановлена за знахідками стулок PanopеahebertiDesh. та Ostreacallifera наявність в басейні р. Солоної, та відповідно і у всій Східній Європі, олігоценових морських відкладів.

Ще одним, безумовно епохальним для стратиграфії і палеонтології відкриттям вченого, стало встановлення унікального місцезнаходження викопної морської фауни верхньоеоценового віку, багатство і різноманітність якої ще й сьогодні привертають увагу вчених багатьох країн. Мандриківські верстви, що містять цю фауну і відслонюються тільки в Дніпропетровську, відвідуються вченими з Росії, Франції, Німеччини, Голландії та інших країн.

Наведемо фрагмент передмови видатного дослідника геології в Південній Росії М.О. Соколова до монографії, яку він присвятив В. Домгеру: «Лично я мало знал этого чрезвычайно скромного ученого, никогда не любившего выставлять себя, но из близкого знакомства с дневниками его геологических изысканий на юге России и с собранными им коллекциями, я не мог не вынести глубокого уважения к чрезвычайной добросовестности и тонкой наблюдательности его в исследованиях, и достойного подражания рвению, с которым он всегда стремился разъяснить встречаемые им темные вопросы в геологическом строении и которое могло быть внушено только горячей любовью и искренней преданностью своему делу» [13].Мабуть саме завдяки цьому В.О. Домгером були ретельно обстежені на великих площах кожна балочка, кожен яр, кожне відслонення, зібрані оброблені численні мінералогічні і палеонтологічні колекції, описані всі проявлення корисних копалин, надруковано ґрунтовні наукові статті.

 

Короткий перелік наукових праць В.О.Домгера та посилань:

1.Домгер В.А. Геологические исследования западной части кристаллическойполосы в Новороссии в 1875 г. // Горн. Журн., т. II., 1876.С. 70–74.

2.Домгер В.А. Выходы кристаллических пород в пределах ОбластиВойска Донского // Южно– Рус. Горн. Листок.,4 янв. 1881, №1, год II-й. – С.11–13.(Харьков, Сумская редакция).

3.Домгер В.А. О западном продолжении Донецкого каменноугольного басейна. Там же, 15 февр. 1881, №4, т. II. С. 70–72.

4.Домгер В.А. Геологические заметки. Там же, т. III, 1881, 1 июля, №1. – С.13–14.

5.Домгер В.А. Краткий очерк истории геологии Донецкого бассейна // В предисл ЮРГЛ, №7, 1881, т. III.

6.Домгер В.А. Геологические наблюдения в западной части Криворожской железной дороги // Южно–Рус. Горн. Листок., т.III, №10. – 1881. – С. 144–148.

7.Домгер В.А. Геологические наблюдения произведенные в западной части Уральской железной дороги между Пермью и ст.Бисер // Зап. Имп. Минер. Общ., часть ХVII, 1882.

8.Домгер В.А. Эоценовые образования Екатеринославской губернии. // Южн.– Рус. Горн. Листок., 1882, №4.С.107108.

9.Домгер В.А. Предварительный отчет о геологических исследованиях, произведенных летом 1883 г. // Изв. Геол. ком., вып.III, №5, 1884.

10.  Домгер В.А. Геологические исследования в Южной России в 1881–1884 годах //Труды Геолкома, т.ХХ, №1, 1902.187с.

11.  Манюк В.В. Геологічні відкриття Василя Зуєва та Валеріана Домгера на Катеринославщині //Гуманітарний журнал НГУ, 2002, №2(4). С.107108.

12.  Никопольский марганцеворудный бассейн. М.: Недра, 1964.– С.14–15.

13.  Соколов Н.А. Фауна нижнеолигоценовыхотложений окрестностей Екатеринослава. Фауна глауконитовых песков Екатеринославского ж/д моста. // Тр. Геолкома, 1894, т.IХ, №3. –136с.

 


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)