Семичасна О. С.
Дніпропетровський нац. університет, геолого-географічний фак-т, студ. IІІ курсу
Науковий керівник: доц. каф. фізичної та економічної географії, к.геогр.н. В.В. Безуглий
Географія та динаміка розвитку автомобільної промисловості України
Автомобільна промисловість на території України має давні традиції. Ще за радянських часів споживачі в СРСР та за кордоном добре були знайомі з продукцією таких підприємств, як: "ЗАЗ”, "ЛуАЗ”, "КрАЗ”, "ЛАЗ”. Наприкінці 80-х рр. ХХ ст. лише на запорізькому автомобільному заводі об’єми виробництва перевищували 150 тис. автомобілів на рік, а в 1990 р. автомобільна промисловість виготовила 172 тис. автомашин. Після розпаду СРСР та занепаду економічних зв’язків українські заводи втратили ринок збуту і майже на всіх українських підприємствах спостерігалося значне зниження об’ємів виробництва (1997 р. – 2 тис.). Тільки останніми роками в українському автопромі спостерігаються позитивні темпи росту виробництва. Так, в 2003 р. було виготовлено 98 тис. легкових і 2,8 тис. вантажних автомобілів та 2,1 тис. автобусів, у 2004 р. – 171,7 тис. легкових і 12,9тис. вантажних машин та 2,8 тис. автобусів. Скасування пільг для автомобільної промисловості у 2005 р. призвело до зниження об’ємів виробництва до 98 тис. легкових та 8 тис. вантажних автомобілів та 2 тис. автобусів.
Нині в Україні в автомобільній промисловості виділяються спеціалізовані автозаводи Кременчуку (випуск великовантажних автомобілів), Запоріжжя (завод малолітражних легкових автомобілів), Львова (автомобільний завод та "Автонавантажувач”), Луцька (легкові автомобілі з підвищеною прохідністю), а також у Луганську, Одесі, Сімферополі (автоскладання), Чернігові, Херсоні, Краснодоні (автозапчастини). На поч. ХХІ ст. були створені компанії "Єврокар” (с.Соломоново Ужгородський район Запорізької області) та ”Богдан” (Луцьк). Нині на ЗАО «Єврокар» випускаються всі моделі Skoda – Fabia, Octavia, Superb;Volkswagen – Passat, Bora, GolfV; Audi – A4, A6; а на підприємстві "Богдан” крім виробництва однойменних автобусів, з кінця 2005 р. почали збирати автомобілі KIA (Корея) та ВАЗ 10-ї серії.
На сучасному етапі Український автопром має ряд проблем, які потребують вирішення, зокрема:
1) випуск морально й технічно застарілих моделей (ЗАЗ випускає "Таврії”, що є моделями 1987 р.; КрАЗ виготовляє автобуси "Карсан” – модель 1969 р.);
2) відсутність власних моделей ( на розробку нового автомобіля світові концерни витрачають близько мільярда доларів);
3) відставання в естетичному оформленні вітчизняних моделей. Це викликано не тільки невисоким рівнем початкової розробки, а й значними строками(до 8-10 років) впровадження їх у виробництво;
4) необхідність підвищення якості виготовлення та збирання автомобілів (у цій галузі найбільше відставання відноситься до "зовнішньої” якості: до рівня підгонки зовнішніх частин кузова, рівномірності зазорів між ними, якості пластмас, пофарбування тощо);
5) недопустимі екологічні характеристики (незважаючи на існування державних та галузевих стандартів як до автомобільної техніки, що виготовляється, так і до тієї, що знаходиться в експлуатації, екологічні показники автотранспорту в більшості випадків далекі від необхідних параметрів);
6) необхідність підвищення конкурентної здатності галузі за рахунок технічного рівня виробництва і його основного компоненту – технічного обладнання, яке зараз поступається рівню кращих закордонних фірмою.
Зараз перед Україною постала проблема вибору стратегії подальшого розвитку автомобільної промисловості. Варіантів існує багато:
1) Україна, як і Китай, Польща, може підвищити ввізне мито на імпортні машини;
2) державна підтримка підприємств, як і в розвинених країнах;
3) російський, тобто повернення до податкових пільг однакових для всіх компаній, що бажають досягти певного рівня виробництва автомобілів.