Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Купач Т.Г.

Київський нац. університет ім. Тараса Шевченка, каф. географії України, аспірант

Науковий керівник: проф., зав. каф. географії України, д.геогр.н.О.Ю. Дмитрук

 

Географічні терміни в географічних назвах населених пунктів України: семантична класифікація

 

Для української топонімії в цілому характерна широка вживаність географічних слів (термінів, номенів, лексем), що функціонують, як частини складних топонімів, а також як самостійні топоніми. Особливого значення при географо-топонімічних дослідженнях мовно-інформаційного поля України набуває вивчення термінів, які використовуються у складі географічних назв населених пунктів, так як цей шар назв має найбільшу рухомість (мінливість в часі) і дозволяє заглибитися у топонімічну процесуальність регіону.

Як найчастіше в топонімії України, а зокрема в ойконімічній підсистемі мовно-інформаційного поля, широко й досконало простежується мотивація а також відображені ознаки та характеристики оточуючих реалій – середовище природне, все різноманіття ландшафтних особливостей, соціально-економічні особливості, культура та релігія, політика та ідеологія.

Для географічних реконструкцій за даними топоніміки особливе значення має прошарок географічних назв, який називається мотивованим і знаходить у сприйнятті носіїв сучасної мови пояснення. Ці назви дають можливість до певного ступеня реконструювати процеси, які відбувалися за історичні часи.

Взаємозв’язок між топонімом та географічним словом, що також може самостійно функціонувати, як назва, а може бути в складі топоніму, відрізняється складністю. Своєрідність зв’язку пояснюється відсутністю чітких меж між лінгвістичними групами: топоніми можуть переходити в розрядність термінів, а терміни, в свою чергу, можуть виступати в ролі топонімів [1, 4]. У сучасному стані мовно-інформаційного поля України топонімічна картина ускладнюється тим, що в складі географічних назв трапляються географічні слова (лексеми), а також морфологічні рештки лексем інших мов семантика яких не сприймається сучасними носіями мови та досить важко ідентифікується і саме походження.

Для мовно-інформаційного поля України характерне нерівномірне просторове розподілення вживання географічних слів в складі назв населених пунктів. Це можна побачити при співставленні ойконімічної складової мовно-інформаційного поля різних регіональних одиниць цілісної системи коли однакові ознаки об’єктів можуть називатися різними термінами, а один й теж самий термін може називати несхожі ознаки. Це звертає увагу на багатозначність вживання термінів та регіональну специфіку термінологічних вподобань та їхнього використання при утворенні назв. Також при співставленнях географічної дистрибуції моделей різних номінаційних особливостей та їхніх класифікаційних семантичних категорій можна побачити певні просторові закономірності у їхньому вживанні на теренах України.

В прикладному розрізі дослідження мовно-інформаційного поля України виникає потреба у складанні реєстру географічних термінів, який може дати визначення глибини відмін топонімії регіонів України при цьому відбувається систематизація семантичних категорій, в яких риси схожості та відмін простежуються чітко. В межах даної статті не можливо обговорення всіх географічних слів, які зустрічаються в топонімотвірних процесах українського мовно-інформаційного поля, тому ми пропонуємо вивести класифікацію за семантикою найбільш вживаних та раритетних термінів [5]. Представлене впорядкування географічних термінів було покладено в основу класифікації географічних назв населених пунктів України за хронологічним, генетико-морфологічним та лексико-семантичним принципами впорядкування, що була апробована та винесена на обговорення під час канівської конференції, присвяченій 10-річчю кафедр географії України та фізичної географії і геоекології географічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка [2, 3].

Таким чином, наслідуючи двом особливостям української топонімічної номінації виділяємо основні семантичні категорії термінів – терміни, що мають фізико-географічне підґрунтя та мотив для називання об’єктів – поселень, категорія термінів, що мають соціально-економічне підґрунтя, категорія термінів, що мають естетичне, етнокультурне, сакральне підґрунтя та іменна категорія лексем-основ.

Категорії за семантикою географічного терміну:

І. Категорія термінів, що мають фізико-географічне підґрунтя:

1) група термінів, що позначають географічне положення – орієнтація в просторі, положення відносно до оточуючого середовища, конфігурація та форма – верхній, нижній, середній, вишній, малий, великий, кривий, далекий, довгий, глибокий;

2) група термінів позначення рельєфу (орографічні терміни) – морфологічні ознаки рельєфу, генетичні форми рельєфу – гора, лоб, горб, гряда, грива – узагальнене значення гора, підвищення в рельєфі; яма, канава, вертепа, вір – заглиблення, провалля; веретія, груд, острівок, берег – острів;

3) група термінів, які визначають ландшафтні особливості – генетичний тип ландшафту та інше – долина, болонь – лугова низовина, пасовище; полонина – високогірне пасовище; поділ – понижена місцевість, долина; левада – заливні луки;

4) група гідрографічних термінів – типи водних обєктів, форма водного об’єкту, всілякі характеристики водного об’єкту – бистрина, безодня, вир, жабечник, копанка, криниця, чорторий, рукав, устя, вода, бистрий;

5) група біогеографічних термінів: геоботанічні, ботанічні, зоологічні – ліс, бір, гай, кущі, граб, грабинник, дуб, діброва, вільха, вільшанка, осика, осичник, хвоїна, тур, заячий, гадюка, щука, вепр, лебідь, звіринець;

6) група термінів, що позначають механічний склад порід, якість ґрунтів, геологію та літологію поверхні та інше – піски, глина, кам’януха, галечник;

ІІ. Категорія термінів, що мають соціально-економічне підґрунтя:

1) група термінів, які позначають тип та ранг поселення – град, городище, хутір, селище;

2) група термінів, які позначають шляхи сполучення – волок, драговина, шлях, гать, гатити, мостити, міст, зимина;

3) група термінів, які позначають господарську та економічну діяльність – тартак – лісопильня; деражня – деревообробні пункти; торжище, торг – місце торгівлі; руда, рудня – видобуток корисної сировини; гута – вироблення скла; поташ, буда, будка, будник – вироблення поташу у поташних будах; дьоготь, смола – смолярництво, виготовлення дьогтю; коваль, броня, зубити, сокира, скоба;

ІІІ. Категорія термінів, що мають естетичне, етнокультурне, сакральне підґрунтя:

1) група термінів, що відбивають естетичну оцінку об’єкту або мають метафоричне значення - красне, красиве, яркий, веселий;

2) група термінів, що вказують на релігійне відношення носіїв мови та відбивають культове значення об’єкту монастир, чернець, Богоявлення, Покрова, мечеть, церква;

3) група термінів, які позначають етнічне походження носіїв мови – печеніг, татари, дуліби, ляхи, поліщуки, обри;

IV. Іменна категорія слів – основ географічних назв населених пунктів:

1) власні імена, прізвища, клички, прізвиська – антропоніми, патроніми;

2) інші категорії географічних назв, що перейшли в стан терміну і стали основою для ойконіму – гідроніми, лімноніми, ороніми, мікротопоніми.

Література:

1.      Беленькая В.Д. Очерки англоязычной топонимики. – М.: Высш. шк., 1977.

2.      Дмитрук О.Ю., Купач Т.Г. Ойконім у ландшафті і ландшафт в ойконімі // Феномен ландшафту: частини – ціле – все. Філософія і географія. Проблеми постнекласичних методологій: Тези доповідей міжнар. наук.-методол. конф. – К.: 2004. – С. 68–71.

3.      Купач Т.Г. Хронологічний та лексико-семантичний принципи утворення семантичної класифікації географічних назв для географічних досліджень //Фізична географія та геоморфологія: Міжвідомчий науковий збірник. – К.: Обрії, 2005. – Вип. 47. – С. 200–205.

4.      Суперанская А.В. Общая теория имени собственного. – М.: Наука, 1973.

5.      Топонимика в региональных географических исследованиях: Материалы Всесоюзной конференции. – М. 1984.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)