Краснощок A.В.
Дніпропетровський нац. університет, геолого-географічний фак-т, студ. IV курсу
Науковий керівник: доц. каф. фізичної та економічної географії, к.пед.н. В. В. Безуглий
ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПАМ'ЯТОК РЕЛІГІЙНОГО
ТА КУЛЬТОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПО ТЕРИТОРІЇ КРИМУ
Крим є одним із найважливіших рекреаційних регіонів України. Така популярність пов'язана не тільки із сприятливими природними умовами, але й з наявністю тут великої кількості об'єктів культурного надбання, які користуються великою популярністю серед туристів. Частково таку зацікавленість до Криму викликають саме релігійні й культові пам'ятки.
З давніх часів Крим був полі етнічною територією. Протягом тривалого часу на півострові сформувалося багате та цікаве суспільство, з культурою світового значення. Саме тут мешкали представники різноманітних народів, які відігравали певну роль в економічному, соціально-політичному та культурному житті. Різні нації та етнічні групи зробили свій внесок у культурну спадщину Криму, яка виступає багатим та цікавим туристським продуктом.
Найбільшим багатством культурної спадщини (зокрема релігійними пам'ятками) відрізняються такі народи, що мешкали на території Криму, як вірмени, греки, караїми, кримські татари, німці та росіяни. Також певні пам'ятки релігійного та культового призначення на цій території залишили українці, болгари, білоруси, євреї, італійці, кримчаки, французи, чехи та естонці. Домінуючими релігіями серед цих народів традиційно були християнство (особливо поширені пам'ятки православ'я), іслам, дещо менше караїзм та іудаїзм. Географічне розміщення релігійних і культових пам’ятокпрямо залежить від шляху, за яким певний народ потрапив на Кримський півострів. Так, якщо вірмени потрапили на Кримський п-ів через Керченську протоку, то й найкращі вірменські пам'ятки культового призначення були зосереджені саме у Східному та Південно-східному Криму (монастири Сурб-Хач, Сурб-Стефаноса, церкви Дванадцяти апостолів, Георгія Переможця, Іоанна Предтечі тощо), які належать до XlV–XV ст., а основними культурними осередками стали сучасні Феодосія та Старий Крим. Така ж залежність простежується і у розміщенні татарських (кримськотатарських) та російських релігійних пам'яток. Так як ці народи потрапили до Криму через Красноперекопський перешийок і пройшли до Південного берега Криму, то їх пам'ятки поширені по всій території півострова. Найвідомішими культовими спорудами кримських татар є мечеті Джума-Джамі (кінець ХV ст.) у Євпаторії, мечеть у Феодосії (поч. XVI ст.), мечеть хана Узбека у м. Старий Крим (ХVІ ст.), надгробні мавзолеї-дюрбе (Бахчисарайський р-н), велика ханська мечеть Хан-Джамі у Бахчисараі (ХVІІІ ст.) тощо. Загальнодержавного та світового значення набули культові споруди росіян (багато пам'яток відзначаються як "східнослов'янські", що пов'язане з тим, що, так звані, російсько-українські та російсько-білоруські родини визначалися як російське населення), зокрема Петропавлівський православний собор, кафедральний Свято-Троїцький собор у Сімферополі (всі – пер. пол. ХІХ ст.), а також низка православних церков, соборів, каплиць та інших релігійних об'єктів навколо Великої Ялти та Великої Алушти, Володимирський собор у Севастополі, Олександрівська церква в Ялті (всі ХІХ ст.). Своєю неповторністю відзначається й культурна спадщина греків античних часів (VІІ–ІІІ ст. до н.е.), пізньосередньовічного (XVI–XVII ст.) та нового часів (кінець XVІІІ – поч. ХІХ ст.). До того ж, культові споруди греків мають дуже специфічне розташування – вони тяжіють до південного узбережжя півострова (Севастопольський, Ялтинський та Ленінський р-ни), де знаходяться античні пам'ятки, та центральних частин Криму (Білогірський та Бахчисарайський райони). В останніх двох представлені як християнські, так і ісламські культові споруди (серед грецького населення були греки-християни та тюркомовні). Така диференціація викликана асиміляцією греків із сусідами-турками (у Бахчисарайському районі виявлені та досліджені християнські та мусульманські грецькі некрополі XVI–XVII ст.).
Перелік пам’яток релігійного та культового призначення території Криму дуже великий, тільки пам'яток загальнодержавного значення тут налічується близько 160, місцевого значення – понад 200. Велика кількість культових об'єктів, що можуть бути віднесені до пам'яток, ще не узяті на облік і не охороняються. Оскільки сфера туризму в Криму традиційно є бюджетоформуючою, то дослідження такого роду об’єктів на території півострова є важливим, так як вони приваблюють багатьох туристів до Криму, є культурною спадщиною всієї України та збагачують духовність українського народу.
