Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Деркач Н. А.

Дніпропетровський нац. університет, геолого-географічний фак-т, студ. ІІІ курсу

Науковий керівник: ст. викл. каф. фіз. та економ. географії Г. О. Лисичарова

 

Етнокраєзнавчий підхід до аналізу ШЛЮБНого СТАНу НАСЕЛЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ)

 

Актуальність теми на сучасному етапі пов’язана з необхідністю виявлення існуючих тенденцій розвитку етнічного складу населення, який помітно змінився за роки незалежності України. Міжетнічні шлюби сприяють не тільки схожості у способі життя етносів, які спілкуються між собою, але й подальшому розвитку етнокультурних традицій. Тому метою роботи виступає регіональний аналіз шлюбної структури населення з позицій з’ясування її залежності від етнічної ідентичності, тобто виявлення ступеню взаємної культурно-побутової асиміляції етносів.

В основу вивчення шлюбного стану населення Дніпропетровської області покладені результати першого за роки незалежності перепису [1]. В ході роботи застосовано математико-статистичний, аналітичний та краєзнавчий методи дослідження.

В ході аналізу етнічного складу населення Дніпропетровської області встановлено, що титульною нацією є українці (79,3 %); найчисельнішими етноменшинами – росіяни (17,6 %), білоруси (0,8 %) та євреї (0,4 %) [2, С. 26]. Тому порогом відбору в досліджені шлюбної структури було обрано ті етноси, на які припадає не менше 0,4 % від етнічного складу населення регіону.

В даній публікації висвітлюються результати аналізу шлюбного стану частини населення Дніпропетровської області на прикладі титульної нації, так як з’ясовано, що українці мають міцні міжетнічні зв’язки на рівні шлюбних відносин. Особливість міжетнічних взаємовідносин в сучасних умовах полягає у розширенні кола шлюбності українців з представниками решти етносів, що проживають на території краю.

Для того, щоб визначити фази знаходження населення у шлюбно-сімейних стосунках, український етнос розподілено на такі категорії:

1) населення, що перебуває у зареєстрованому шлюбі (34 % чоловіків і 22 % жінок);

2) особи, що перебувають у незареєстрованому шлюбі (3 % і 2 %);

3) особи, що не перебували у шлюбі (53 % і 33 %);

4) удівці (4 % і 36 %);

5) розлучені (5 % і 6 %);

6) розійдені (1 % і 1 %).

Виходячи з особливостей фізіологічного розвитку людини, законодавством України визначений вік, з якого дозволяється вступати у шлюбні відносини, тому за віковими категоріями населення розподілено на групи від 15 років і старші, що вирахувані за 5-річними періодами.

Для унаочнення статистичної інформації і подальшого порівняльного аналізу виконано графічні побудови, що мають вигляд секторних діаграм, які відображують частки чоловічої та жіночої верств українського етносу за приналежністю до групи певного шлюбного стану (рис.1).

Співставлення кількості чоловіків та жінок, що перебувають у відповідних шлюбних стосунках, дозволяє визначити існуючі закономірності між статтю та віком, що демонструє табл. 1.

 

Рис. 1. Розподіл чоловіків-українців Дніпропетровської області за шлюбним станом

 

Таблиця 1. Максимальні та мінімальні показники чисельності українців

на Дніпропетровщині за шлюбним станом в залежності від статі та віку

 
       Таким чином, порівнюючи показники, що характеризують шлюбно-сімейні стосунки за даними восьми перепису населення, можемо зробити наступні висновки:

1)    у віці 40–44 рр. для обох статей спостерігаються максимальні показники чисельності населення, що перебуває у зареєстрованому шлюбі, та осіб, що розлучені; у віці 15–19 рр.максимальні показники чоловіків та жінок, що ніколи не перебували у шлюбі (пояснюється тим, що більша частина населення у даному віці продовжує навчання); мінімальні показники частки населення, що перебуває у зареєстрованому шлюбі та відсутність осіб, що є удівцями;

2)    до особливостей шлюбного стану чоловіків-українців слід віднести те, що:

а) найбільша частка тих, хто перебуває у незареєстрованому шлюбі, домінує у віці 30–34 рр., що є вищим у порівнянні з жіночим максимумом; мінімальні показники у віці, що є прямо протилежним у жінок (15–19 проти 65–69 рр. відповідно);

б) вищим є і максимальний віковий поріг для частки чоловіків, що розійшлися;

в) подібна вікова розбіжність простежується і за максимальним показником для чоловіків та жінок удівців, яка пояснюється тим, що тривалість життя жінок більша, ніж у чоловіків;

г) зворотну залежність можна простежити для питомої ваги чоловіків, що ніколи не перебували у шлюбі, домінування частки яких спостерігається у значно старшому віці, ніж у жінок;

д) можемо відзначити часткове співпадіння мінімумів для чоловіків та жінок за показником розлучень, але для чоловіків він є абсолютним (0 осіб);

Подальше дослідження даної проблеми вбачаємо у виявленні особливостей шлюбної структури найчисельніших етноменшин Дніпропетровської області, які згадувалися вище, з наступним виявленням спільних статево-вікових тенденцій з українцями.

Література:

1. Склад населення Дніпропетровської області за шлюбним станом за даними Всеукраїнського перепису населення 2001р. – Д.: Державний комітет статистики України, Дніпропетровське обласне управління статистики, 2003.

2. Заставний Ф.Д. Всеукраїнський перепис населення 2001 р. (результати, аналіз, оцінка). – Л.: Видавничий центр ЛНУ, 2003. – 57 с.

стоимость яндекс магазин

Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)