Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Пискунов В.С.

Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій, Мала Академія наук України

Науковий керівник: ст. викл. каф. фіз. та економ. географії  Г. О. Лисичарова

 

Етнічний склад населення України: методика етногеографічного районування та створення електронного посібника

 

Робота над темою дослідження відбувалась у два періоди. Перший включав в себе наступні дослідження: 1) аналіз кількісного розподілу населення України і Дніпропетровської області (за даними переписів 1959, 1989 та 2001 рр.); 2) вивчення етнічної структури населення даних територій за відповідні переписні періоди; 3) розрахунок і аналіз інтегральних показників: індексу етнічної мозаїчності Б. Еккеля та індекс етнічної диверсифікації Е. Пясецького. Результати першого періоду дослідження були предметом захисту на конкурсі МАН 2005 р. та висвітлювалися на науковій конференції студентів і аспірантів ДНУ [1] й склали підґрунтя досліджень сучасного періоду.

Другий період мав на меті систематизувати результати аналізу територіального розподілу етнічного складу населення України шляхом проведення етногеографічного районування та створення електронного посібника за темою дослідження.

Аналіз літературних джерел, що були використані в даному дослідженні, дозволив встановити існування досвіду етногеографічного районування України М. С. Дністрянським [2], Л. Ю. Шабашовою та О. І. Шаблієм [3]. Було визначено базові критерії виділення етногеографічних регіонів, до числа яких належать питома вага титульної нації і мозаїчність етнічних меншин в межах кожної адміністративної одиниці.

Врахувавши досвід етногеографічного районування фахівців і спираючись на результати попереднього періоду дослідження, було здійснено спробу проведення етногеографічного районування України за даними перепису 2001 р. Територію нашої держави поділено на 8 етногеографічних регіонів: Карпатський, Прикарпатський, Північно-Західний, Подільський, Північно-Центральний, Харківсько-Придніпровський, Донецький, Південний. В основу віднесення адміністративних одиниць до певного регіону було покладено питому вагу українського етносу та тенденції його зміни за міжпереписний період (78 переписи). Враховуючи суттєві відмінності у співвідношенні етноменшин у складі Карпатського та Південного етногеографічних регіонів (кількість етносів, розрахунки інтегральних показників) вони були додатково поділені на підрегіони. При наданні назв одиницям районування обрано наступний принцип: від найменшої до найбільшої частки питомої ваги титульної нації в етнічній структурі населення регіону. Наприклад, Харківсько-Придніпровський регіон, в якому найменша питома вага українців – 70,7 % – властива Харківській області, найбільша – 79,3 % – Дніпропетровській.

Співставляючи результати трьох представлених в роботі версій районування, з’ясовано, що найбільш тісні зв’язки простежуються між авторською версією і досвідом М. С. Дністрянського, що пояснюється збігом часового інтервалу дослідження.

Створення електронного посібника з курсу етнічної географії України стало заключним етапом даної наукової роботи. Мета створення ГІС полягала в тому, щоб за допомогою використання комп’ютерних технологій відобразити структуру, динаміку і територію поширення етносів у складі населення України.

Проект містить головне меню з 5 пунктів: вступ, теорія, карти, статистичні дані, пошук. Пошуковою системою передбачені можливості для цілеспрямованого орієнтування в інформаційній базі стосовно кожної адміністративної області України за 5 категоріями: загальні відомості, кількісний склад населення, етнічний склад населення та результати розрахунків інтегральних показників, що його характеризують, й видатні особистості краю.

Розроблена ГІС володіє низкою функціональних можливостей, серед яких: 1) генералізація теоретичного блоку інформації для потреб користувачів різного рівня підготовки; 2) унаочнення прийомів роботи з картою (співставлення, вимірювання, автоматизована побудова карт); 3) сортування, вибірка та графічне опрацювання статистичної інформації; 4) розробка зручної пошукової системи за низкою показників; 5) врахування можливостей поповнення бази даних внаслідок майбутніх переписів населення і необхідності їх опрацювання.

Враховуючи те, що автором здійснена спроба створити електронний довідник, від друкованого посібника він вигідно відрізняється зручною навігацією, що дозволяє автоматично переходити від конкретної карти до статистичних даних, на основі яких вона була побудована, а також до аналізу карти в теоретичному розділі.

При розробці електронного посібника було використано ряд програмних продуктів: BorlandDelphi7, AdobePhotoshop 7, CorelDraw 12, MicrosoftExcel, MicrosoftAccess, MicrosoftVisualInterDev.

Таким чином, аналіз статистичних матеріалів і побудованих на їх основі карт дозволив здійснити багатопланову характеристику етнічного складу населення України із застосуванням краєзнавчого підходу та ГІС-технологій.

Література:

1.Піскунов В.С. Етнічний склад населення Дніпропетровської області // Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень. –Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С.8990.

2. Дністрянський М.С. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики: Автореф. дис. доктора геогр. наук: 11.00.02. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2005. – 33 с.

3.Социально-экономическая география Украины / Под ред. О. И. Шаблия. – Л.: Свит, 1995. – 640 с.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)