Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Зінов’єва Г. В.

Харківський нац. університет ім. В.Н. Каразіна, геолого-географічний фак-т, студ. V курсу

Науковий керівник: доц. каф. фізичної географії та картографії, к.геогр.н. М. А. Гвоздь

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАМОРОЗКІВ НА ХАРКІВЩИНІ

 

Заморозки весною або восени в умовах України є поширеним явищем. Майже щороку вони створюють загрозу для таких нестійких проти морозу культур, як плодові, овочеві, баштанні, а також кукурудза, картопля, гречка, просо та інші. Отже, всебічне вивчення цього несприятливого погодно-кліматичного явища повинно бути систематичним. На Харківщині заморозки спостерігаються кожної весни, але інтенсивність та тривалість їх буває різна, в залежності від характеру циркуляції атмосфери у весняні місяці. Великої шкоди завдають також заморозки, які бувають на фоні теплої погоди восени.

Основною причиною виникнення заморозків є надходження на територію України холодного повітря з півночі. У теплі весни хвилі холоду насуваються на Харківщину в зв’язку з антициклональним впливом зі сходу. Якщо з півночі надходить охолоджене повітря, то воно може знизити температуру до 0°С і нижче; тоді утворюється так званий адвективний заморозок, який звичайно охоплює значну частину Харківщини, або навіть усю її територію. Іншою причиною утворення заморозків є нічне охолодження поверхні ґрунту рослинного покриву при тихій ясній погоді. Коли температура знижується внаслідок охолодження поверхні ґрунту і повітря в певному місці завдяки випромінюванню тепла, то утворюється радіаційний заморозок. Цього типу заморозки можуть спостерігатись на обмежених територіях.

Фізична суть радіаційних заморозків полягає в тому, що нагріта за день поверхня землі вночі швидко охолоджується, одночасно з цим різко знижується й температура приземного шару повітря. Чим повітря сухіше, і менше в ньому водяної пари, тим більше витрачається тепла у космос, і тим холодніше воно стає. Ось чому такі заморозки найчастіше бувають при ясній і тихій погоді, а температура тоді знижується на 2–3° за годину. Найбільшої інтенсивності такі заморозки досягають перед сходом сонця, коли земля і повітря за ніч найбільше охололи, а тепло сонячних променів на землю ще не надійшло.

Отже, сприятливою умовою для розвитку заморозку є ясна, суха і тиха погода. Хмарність дуже послаблює ефективне випромінювання. Велика вологість повітря зменшує імовірність утворення заморозку.

Найчастіше в утворенні заморозків на Харківщині діють обидва фактори – адвекція холодного повітря і випромінювання земної поверхні; такі заморозки називаються адвективно-радіаційними. Вони бувають досить тривалими і інтенсивними.

На розподіл та інтенсивність заморозків, крім зональних закономірностей і синоптичних процесів, значно впливає характер підстильної поверхні. Нерідко вирішальне значення мають місцеві умови (форми рельєфу, близькість водойм, міст, фізичні властивості ґрунту), залежно від яких початок і закінчення заморозків може значно відрізнятися у близько розташованих пунктах.

Заморозки частіше всього виникають та досягають великої інтенсивності в знижених місцях: долинах, лощинах, замкнутих улоговинах і лісових галявинах, де застоюється холодне повітря.

Весною найраніше заморозки припиняються на півдні Харківщини. Тут уже з кінця березня температура повітря рідко знижується до 0°С і нижче. Повторюваність заморозків після 1 травня дорівнює 30–45 %.

Восени зниження температури повітря до 0°С і нижче найраніше (середина вересня) починається на півночі та півдні заморозки відмічаються у жовтні.

Важливою характеристикою морозонебезпечності є тривалість без морозного періоду. Найкоротший безморозний період характерний для північних, північно-західних і північно-східних районів (140–150 днів). З просуванням на південь безморозний період поступово збільшується до 175–180 днів. У містах безморозний період на 10–15 днів триваліший, ніж на околицях та у передмісті.

 

Література:

1. Бабіченко В.М., Розова Є.С. Динаміка явища випадання граду на території України // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. – 1992. – Вип. 27. –С. 117–121.

2. Вербицкая С.Н., Снитковский А.И. Условия образования и развития сильного отложения гололеда // Труды Гидрометцентра СССР. – 1969. – Вып. 56. – С. 71–83.

3. Волеваха В.А. Рекомедации к прогнозу умеренного и сильного гололеда на Украине // Труды Укр. НИГМИ. – 1981. – Вып. 2. – С. 47–52.

4. Гольцберг М.А., Волобуєва Г.В. Опасные явления погоды и урожай. – Минск: Урожай, 1988. – 120 с.

5.Чудновский А. Ф. Заморозки. – Л.: Гидрометеоиздат, 1949. – 142 с.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)