Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

КлючкоЛ. В.

Харківський нац. університет ім. В.Н. Каразіна, каф. соц.-екон. геогр. та регіонознавства, пошукач

Науковий керівник: проф. каф. соц.-екон. географії та регіонознавства, д.геогр.н. Л.М. Нємець

 

ДЕЯКІ АСПЕКТИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЛІГІЙНОЇ СФЕРИ РЕГІОНУ

 

Зміни, що відбуваються в Україні, торкаються всіх сфер суспільства – його економічної, політичної та інших складових. Відбувається духовне відродження української нації‚ формування її культури. Серед багатьох чинників, що впливають на менталітет соціуму, національну самосвідомість, особливу роль відіграє релігіяодна з форм суспільної свідомості, складова культури‚ яка базується на ідейних переконаннях, особистій вірі людини. Вона задовольняє спілкування людей на особистісному рівні, відволікає від буденних турбот і життєвих негараздів, пояснює їхнє призначення і сенс життя, для декого стимулює дотримання національних, сімейно-побутових традицій, часто є способом життя.

Отже‚ вивчення релігійного фактору соціуму набуває актуальності при дослідженні його фахівцями різних наукових напрямків – істориками, політологами, соціологами, психологами, географами тощо, але кожний з них розглядає релігійну сферу під власним кутом зору‚ виходячи зі свого предмету дослідження.

В даному дослідженні сфера релігії розглядається з різних аспектів, і це є характерним саме для суспільно-географічного дослідження, на відміну від історичного, соціологічного, психологічного та інших підходів. Основною функцією сфери релігії є задоволеннядуховних, моральних потреб людини танадання зазначених послуг населенню, а саме - відправлення різних культів (молитви, сповіді, обряди, свята), які здійснюються з використанням відповідних об'єктів (храмів, церков, монастирів тощо), тобто системи спеціальних засобів та об'єктів, якими задовольняються духовні потреби населення. Важливо розглядати релігійну сферу як складову сфери послуг, і тоді ми маємо досліджувати її територіальну, або геопросторову, структуру і організацію. З іншого боку, це досить важливо, бо з точки зору суспільної географії потребує дослідження вплив релігійної сфери на менталітет соціуму, що‚ на нашу думку‚ і є предметом дослідження соціальної географії. В цілому релігійна сфера відноситься до соціального блоку загальної теорії суспільної географії [1].

Географічні аспекти релігійної сфери було висвітлено в роботах О. Шаблія, Л. Шевчук, О. Любіцевої, К. Мезенцева, С. Павлова, В. Патійчука, А. Ковальчука, О. Топчієва та ін. Зокрема ‚ це стосується:

– розміщення та поширення релігійних вірувань і відповідних їм інституцій;

– наявності геопросторових "фокусів" ("ядер") релігійного життя та діяльності, що притягують міграційні потоки віруючих паломників і рекреантів (т.зв. святі місця; апостольські столиці; місця знаходження чудотворних ікон чи образів тощо);

– розвитку територіальної релігійної інфраструктури, яка забезпечує духовну сферу населення послугами (виробництво церковної атрибутики та одягу, видання релігійної літератури‚ релігійне мистецтво, малювання ікон; підготовка служителів культу – осіб духовного сану; створення, розвиток та впровадження спеціальних засобів масової інформації тощо);

– залежності територіальної диференціації релігійного життя і діяльності від геопросторових відмінностей у демографічній та природно-географічній обстановці [2].

В процесі суспільно-географічного дослідження релігійної сфери, яка розглядається як цілісна‚ динамічна‚ самоорганізована система, що має внутрішню структуру та ієрархічність, внутрішні зв'язки між своїми компонентами й зовнішні зв'язки з іншими суспільними і природними системами, важливо виявити закономірності територіальної організації релігійної сфери та її впливуна різні аспекти суспільного життя, культурно-мовні особливості населення, етнічну, психологічну поведінку, побут, економічну та політичну сфери та ін. Також виявляються чинники, які впливають на становлення, формування та функціонування релігійної сфери, серед яких опосередкований вплив мають природно-географічні умови, а вирішальними виступають суспільно-географічні особливості, серед яких – географічне положення, суспільно-політичне становище, демографічна ситуація, економічні, соціально-економічні, етно-національні, психологічні фактори тощо.

Отже, територіальна організації релігійної сфери являє собою просторову взаємодію та просторове поєднання складових елементів релігійної сфери, зокрема‚ населення (віруючої частки) та його релігійна діяльність, релігійні організації, на будь-якому ієрархічному (масштабному) рівні при взаємодії певних умов і факторів в процесі історичного розвитку. Автор розглядає ці аспекти на прикладі Харківського регіону‚ який є досить строкатим і неоднозначним в цьому відношенні.

Література:

1. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Л.: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 444 с.

2. Шаблий О.И., Висьтак А.И. Сакральная георафия: становление и проблемы развития // Тез. докл. "Проблемы территориальной организации общества". – Пермь, 1993. – С. 27.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)