Царініна С. П.
Дніпропетровський нац. університет, геолого-географічний фак-т, студ. V курсу
Науковий керівник: ст. викл. каф. фізичної та економічної географії Є. В. Бурлака
Аналіз СТАНУ екологічної освіти в Самарському районі мІСТА Дніпропетровська
Започаткована у др. пол. ХІХ ст. технократична парадигма розвитку цивілізації в науці на межі ІІІ тисячоліття спричинила стрімкий прогрес у виробничій сфері, але разом з тим призвела до невідомих раніше катаклізмів, що у свою чергу поставило людство перед дилемою біологічного та соціального виживання. На зламі тисячоліть екологічна відповідальність особистості є чи не найгострішою проблемою сучасності. Очевидно, її гострота в Україні пов’язується ще й з подоланням наслідків чорнобильської катастрофи та тривалою економічною, соціальною й духовною кризою.
Світовий досвід показав, що розробка і реалізація сценарію сталого розвитку неможлива з використанням лише інженерно-технічних засобів і методів. Необхідне корінне перетворення самого суспільства, зміни його ціннісних орієнтацій та пріоритетів, що можливе лише при якісному підвищенні рівня життя, освіти. Це призводить до необхідності формування та запровадження нового типу освіти, який по праву можна назвати екологічним.
Так суспільством усвідомлена необхідність екологічної підготовки усіх вікових і соціальних груп населення. Вченими та працівниками позашкільних закладів розглядаються аспекти єдиної концепції екологічної освіти, подається орієнтовна схема екологічного навчання і виховання: дитячий садок – школа – педзаклад – вуз. Але чи діє дана схема на практиці? Проаналізуємо стан екологічної освіти у Самарському районі міста Дніпропетровська.
Самарський район розташований у східній частині м. Дніпропетровська та територіально межує на північному заході – з Індустріальним, на заході – з Амур-Нижньодніпровським та Жовтневим (через р. Дніпро) районами міста. Необхідність його створення свого часу була викликана економічними та соціальними обставинами розвитку Лівобережжя міста. Район займає площу 64,4 км2, тут мешкають 89,2 тис. громадян. Являє собою цілком промисловий район, в якому знаходяться підприємства, установи та організації різних форм власності, з них: промислових – 27, будівельних – 13, транспортних – 21, матеріально-технічного постачання – 7, торгівлі – 118, побуту – 44. В районі виготовляються: збірний залізобетон, цегла, щебінь, електродвигуни, акумулятори, вироби харчової промисловості. Виробляється щорічно понад 6 млрд. кВт годин електроенергії.
Одне з головних підприємств району – АТ «Дніпроенерго» – Придніпровська теплова електростанція, яка працює вже більше 40 років. Вагомий внесок в розвиток Самарського району вносять товариства: Придніпровський ремонтно-механічний, Електромеханічний заводи, «Втормет», «Іста-Центр», Експериментальний завод гранульованих кормів, Силікатне акціонерне товариство «Придніпровський завод» та інші. Звісно, інтенсивний розвиток промисловості сприяє погіршенню екологічної рівноваги у районі. А чи приділяється увага питанням поліпшення стану оточуючого середовища, та екологічній освіті населення? Нажаль дуже слабо. В районі розташовані 25 освітніх заклади, 25 дитячих дошкільних закладів, 9 закладів культури та спорту. І лише в одній із 14 загальноосвітніх шкіл району (СШ № 24) екологія введена в учбовий план. Не краща ситуація простежується і в позакласній та позашкільній освіті.
Провівши аналіз зайнятості учнів району за гуртковою мережею шкіл та позашкільних закладів виявлено, що лише в НВК № 122 працює гурток екологічного змісту «Еколог» (рис. 1). Звісно, в гуртках біологічного та валеологічного напрямку розглядаються деякі теми, пов’язані з екологічним вихованням, але це, на жаль, дуже замало для забезпечення екологічної свідомості. Саме недостатня сформованість екологічної відповідальності, починаючи з ранніх шкільних років, в подальшому негативно впливає на розвиток культури, духовної сфери та економіки. Розуміння екологічної відповідальності людини неможливе без оволодіння основами екології як науки. Діти, які не вивчали основ екології у школі, продовжуючи навчання в середніх та вищих навчальних закладах, де екологія введена в учбовий план, не розуміють її змісту і призначення.
Рис. 1. Зайнятість учнів Самарського району у гуртках
Тож треба повернутись обличчям до навколишнього середовища і поступово запроваджувати екологічну освіту у дошкільних закладах та школах Самарського району м. Дніпропетровська. Головна ціль нашого подальшого дослідження – методична розробка навчальної програми еколого-географічного гуртка, який буде працювати на базі районного клубу школярів.
