Суглобова О.П.
Дніпропетровський нац. університет, геолого-географічний фак-т, студ. IV курсу
Науковий керівник: ассист. каф. фізичної та економічної географії, магістр О. Є. Афанасьєв
АНАЛІЗ НАПОВНЕНОСТІ ТОПОНІМІЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ З ГЕОГРАФІЇ УКРАЇНИ
Підручник – головна ланка методичного комплексу. Разом з програмою він займає центральне місце в цілісній системі засобів навчання, де всі складові тісно взаємодіють та доповнюють один одного. В теперішній час зростає роль підручника, ускладнюються його функції. Одна з них – формування топонімічного образу території, суть якого полягає в тому, щоб учні встановлювали зв’язок між окремою географічною назвою (топонімом) та її належністю до певної території. Наприклад, такі назви населених пунктів (ойконіми), як Алушта, Ялта, Алупка чи форм рельєфу (ороніми) Аю-Даг асоціюються з Кримським півостровом чи його частиною – Південним берегом Криму. Але, наприклад, місто Глухів, яке вивчається в шкільному курсі «Історія України» як столиця українських гетьманів, на сьогодні у свідомості учнів практично ніколи не фігурує як один з районних центрів Сумської області. Тому наповненість топонімічною інформацією шкільних підручників з географії України відіграє важливу роль в формуванні цілісного топонімічного образу України та її окремих регіонів.
Для здійснення аналізу шкільних підручників та методичних посібників з географії України були відібрані 10 найпоширеніших і найуживаніших видань за останні 15 років [1–10]. Оскільки кожне з цих видань в своїй структурі має декілька тематичних частин, то в ході даного аналізу топонімічна інформація була розподілена по групах розділів (табл. 1).
Таблиця 1. Розподіл топонімів по розділах в підручниках з географії України
Розділи Під- ручники |
Україна – незалежна держава |
Група розділів, що характеризують |
Топоні-міка України |
Всього |
||
Фізико-географіч-ні умови України |
Населення України |
Господарство України |
||||
[1] |
82 |
117 |
66 |
164 |
– |
429 |
[2] |
– |
– |
273 |
536 |
– |
809 |
[3] |
114 |
318 |
56 |
183 |
– |
671 |
[4] |
– |
– |
– |
338 |
– |
338 |
[5] |
101 |
512 |
88 |
686 |
243 |
1630 |
[6] |
78 |
241 |
136 |
319 |
– |
774 |
[7] |
61 |
– |
54 |
251 |
– |
366 |
[8] |
45 |
215 |
– |
– |
– |
260 |
[9] |
71 |
514 |
– |
– |
– |
585 |
[10] |
84 |
– |
118 |
467 |
– |
669 |
Всього |
636 |
1917 |
791 |
2944 |
243 |
6531 |
Майже половина всіх топонімів, які містяться в усіх аналізованих підручниках, належить до групи розділів, що стосуються господарства України. Ця група майже в всіх підручниках характеризується домінуванням ойконімів – назв населених пунктів. Другою за обсягом топонімічної інформації є група розділів, що стосуються фізико-географічних умов України – близько 1/3 від усієї кількості географічних назв. Цікаво, що обов’язків для вивчення згідно програми розділ «Топоніміка України» є тільки в одному з аналізованих підручників.
В кожному з аналізованих підручників певного року видання міститься визначена кількість топонімів. І хоча в середньому цей показник складає 653 топоніма, але в кожному виданні і, відповідно, році, ця цифра мала великі коливання як в більший, так і в менший бік (рис. 1). В цілому коливання лінії графіка дуже значні. Але можна виділити головну тенденцію до зростання кількості топонімів в період з 1992 по 2000 рр. Надалі, в останні чотири роки, лінія поступово знижується. Треба відмітити, що ця тенденція має узагальнений характер. Взагалі, загальна кількість топонімів зростала, тому що з 1995 р. і в подальшому не досягала свого мінімуму, який був у 1992 р. Якщо аналізувати кожну позначку графіка, то можна зробити висновок, що обсяг топонімічної інформації не має чіткої залежності від року видання підручників.
Рис. 1. Динаміка вмісту топонімів по підручниках з географії України за 1992–2004 рр. видання
Рис. 2 Кількісний розподіл топонімічної інформації аналізованих підручників
та методичних посібників за регіонами України
Література:
-
1.Паламарчук М.М. Географія України. – К.: Освіта, 1992. – 160 с.
-
2.Соціально-економічна географія України / Під ред. О.І. Шаблія. – Л.: Світ, 1995. – 640 с.
-
3.Сиротенко А.Й., Чернов Б.А., Плахута В.Я. Географія України. – К.: Освіта, 1996. – 239 с.
-
4.Овчаренко Є.І. Економічні райони України. – Х.: Світ дитинства, 1998. – 96 с.
-
5.Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України. – К.: Зодіак-еко, 2000. – 432 с.
-
6.Масляк П.О. Географія України. – К.: Стафед–2, 2000. – 152 с.
-
7.Сиротенко А.Й. Економічна і соціальна географія України. – К.: Освіта, 2001. – 222 с.
-
8.Гілецький Й.Р. Фізична географія України. – Л.: ВНТЛ, 2001. – 140 с.
-
9.Заставний Ф.Д. Фізична географія України. – К.: Форум, 2004. – 239 с.
-
10.Заставний Ф.Д. Соціальна та економічна географія України. –К.: Форум, 2004. – 249 с.