Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Кирилюк С. М.

Чернівецький нац. університет ім. Юрія Федьковича, каф. фіз. геогр. та раціон. природокор., асп.

Науковий керівник: проф. каф. фіз. географіїта раціон. природокор., д.геогр.н. В. М. Гуцуляк

 

Алгоритм оцінки ґрунтів для зведення садів

 

Для оптимального розміщення плодових культур нами оцінюються компоненти ландшафту, які мають принципове значення для функціонування плодових культур, а саме: рельєфу, ґрунтів, мікроклімату, підземних вод. У даній публікації розглянемо особливості здійснення оцінки ґрунтових умов.

Територія дослідження охоплює Хотинську височину, тому пропонований алгоритм оцінки ґрунтових умов за чотирма категоріями (рис. 1) справедливий тільки для цієї території. Згідно розробленого алгоритму отримуємо 504 бальних категорій оцінки рельєфу Хотинської височини для зведення садів (рис. 2.).

Рис. 1.   Алгоритм оцінки ґрунтових умов для зведення садів

Рис. 2.   Бальна система оцінки ґрунтів
(розміщення всіх можливих варіантів згідно алгоритму рис. 1)


Оптимальні ґрунтові умови для розвитку плодових дерев. Яблуня і груша належать до однієї групи насіннячкових. Яблуня серед інших плодових культур вирізняється досить добрим використанням родючості ґрунту. Це значною мірою забезпечується її здатністю зростати у різних грунтово-кліматичних умовах. Наприклад, за оптимальної для яблуні слабокислої реакції ґрунтового розчину (рН ">6) вона росте при рН від 4,5 до 8,7 (хоча задовільно використовує елементи живленняі буває продуктивною при рН 5–7,5) [6]. Ґрунтові води повинні знаходитися не ближче 2,0–2,5 м до поверхні ґрунту при закладці яблуневого саду на сильнорослій насіннєвій підщепі і не ближче 1,5–2,0 м – при закладці саду на слаборослих клонових підщепах [9].

Груша, на відміну від яблуні, незважаючи назначну схожість, більш вибаглива до умов ґрунтового середовища. Існувати вонаможе на будь-яких ґрунтах в межах території, що досліджується. Виключення складають піщані, щебенисті ґрунти, які поширені у верхній течії річки. Груша порівняно легко переносить кислі і слабо кислі ґрунти і зовсім не переносить лужної реакції, навіть на великій глибині. Відношення рослин до рН залежить вбільшості випадків від умов ґрунтового середовища, в якому вони зростають. За сприятливих ґрунтових умов (високий вміст перегною, нормальна структура ґрунту, достатня забезпеченість рослин водою і елементами живлення) рослини завжди легше переносять відхилення від оптимальної реакції ґрунту. Велика кислотність ґрунту сприяє посиленню стійкості груші до парші [7].

Критичне значення мінералізації при рівні ґрунтових вод 2–2,5 м у груші складає 5–7 г/л. Допустимий для груші рівень ґрунтових вод 1,5–2,0 м. За даними Джамаля В.А., в Донецькій області дерева груші у віці 80 років добре почували себе на ґрунтах з рівнем ґрунтових вод 1,4–1,5м і мінералізацією 2–3 г/л. Виявлені сортові відмінності щодо рівня ґрунтових вод. Вільямс літній, Улюблена Клаппа і Олів’є де Серр сильніше реагують на рівень ґрунтових вод, ніж Кюре. За даними Бісті Е.Г., коренева система груші може витримати затоплення проточними водами 1–1,5 місяця [8].

 

Слива добре росте на всіх ґрунтах території дослідження, крім чорноземів карбонатних, де вона живе недовго, суховершинить, часто хворіє і дає низький, недоброякісний врожай. Слива може нормально розвиватися як на кислих, так і на лужних ґрунтах – рН від 3,5 до 9,5. Але кращі умови для її росту складаються при рН 6,5–7,5 [1]. Рівень ґрунтових вод для вирощування дерев сливи аналогічний для яблуні і груші. Незначна відмінність полягає в слабшій стійкості проточним водам при розлитті водних об’єктів, яких на території басейну чимало.

Найбільш придатними ґрунтами для промислових насаджень абрикосу є чорноземи опідзолені та сірі лісові суглинисті і супіщані ґрунти. Всі інші типи ґрунтів на території дослідження в тій чи іншій мірі непридатні для вирощування абрикосу. На них дерева почувають себе пригніченими. Часто хворіють і закінчують свій життєвий цикл надто рано. Значення рН для кращого росту дерев абрикосу повинне бути близьке до нейтральної реакції від 5,0 до 6,5 не більше [3, 6].

Для вишні та черешні дуже важливо, щоб реакція ґрунтового розчину була близькою до нейтральної – рН 6,5–7. На кислих ґрунтах дерева вишні та черешні повільно ростуть, взимку сильніше підмерзають. Найкращими ґрунтами для вирощування цих дерев є темно-сірі лісові та сірі лісові ґрунти. Важливим показником ґрунту для черешні і вишні є його механічний склад, який повинен бути в цьому випадку легким і середньосуглинистим [3, 5].

Грецький горіх, на відміну від інших плодових культур, не є таким вибагливим щодо ґрунтових умов і може з успіхом проростати як на кислих, так і на слаболужних ґрунтах. Не є принциповим і тип ґрунту. Однаково гарні урожаї він приносить як на світло-сірих лісових, так і начорноземах опідзолених. Єдиною перешкодою до нормального існування грецького горіха є рівень ґрунтових вод, який не повинен бути ближче до поверхні ніж триметри [3, 2].

Література:

1.Еремин Г.В. Слива и алыча. –Х.: Фолио; М.: ООО «Изд-во АСТ», 2003. – 302 с.

2.Зуковска З., Рылов Г. и др.Дерево древности, дерево будущего // Приусадебное хозяйство. – №5. – 1986. – С.47–54.

3.Канивец И.Л. Почвенныеусловия и рост плодових насаджений. – Кишинев: «Картя Молдовеняске», 1960. –543 с.

 4.Кирилюк С.М., Кирилюк О.В. Геопортал кафедри фізичної географії ЧНУ.

5.Колесникова А.Ф. Вишня.Черешня. – Х.: Фолио; М.: ООО «Изд-во АСТ», 2003. – 255 с.

6.Копитко П.Г. Удобренняплодових і ягідних культур. – К.: Вища шк. – 2001. – 205 с. <spanlang=uk style="mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS"">

7. РыловГ. Что любит и чего не любит груша // Приусадебное хозяйство. – №5. – 1988. –С. 53–54.

8.Седов Е.Н. Груша. – Х.:Фолио; М.: ООО «Изд-во АСТ», 2003. – 332 с.

9. Седов Е.Н. Яблоня. – Х.:Фолио; М.: ООО «Изд-во АСТ», 2002. – 320 с.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)