Сайт ГГФ-ДНУ
Сайт геолого-географічного факультету ДНУ     
.
Навігація


Форма входу
    Науки про Землю

 

 Історія факультету
 
            Історія геолого-географічного факультету в Катеринославському університеті почалася з 1921 р., коли на базі Інституту теоретичних наук (ІТЕН), керівником якого був відомий академік Л. В. Писажевський, було створене геолого-географічне відділення на чолі з проф. Л. Л. Івановим, учнем академіка В. І. Вернадського. Згодом, у 1923−1924 навчальному році відділення було ліквідоване у зв`язку з його злиттям із природничим, однак програми і навчальні плани залишилися старими. 
     Катеринославський університет у скрутні часи становлення радянської влади позбувся статусу університету і отримав назву «Катеринославський вищий інститут народної освіти» (КВІНО), до складу якого увійшли п`ять відділень (математики, природниче, хімії, історії, мови і літератури). У цей період ані геологічні, ані географічні дослідження майже не проводилися.
   10 березня 1933 року постановою РНК УСРР «Про організацію на Україні державних університетів» у Дніпропетровську відновлюється діяльність державного університету в складі чотирьох факультетів: фізико-математичного, хімічного, геологічного та біологічного. Відтоді справді настає період розквіту геологічної освіти на Дніпропетровщині. У цьому ж році до складу наукових закладів ДДУ були введені Інститут геології та геофізична лабораторія. В 1935 році з ініціативи Л. Л. Іванова відкрився мінералогічний музей, колекції якого відображали поширення корисних копалин по території України, Уралу, Кавказу, Середньої Азії, Казахстану, Алтаю, Далекого Сходу, Камчатки, Сахаліну тощо.
     Із 1937−1938 навчального року розпочалося існування географічного факультету, який мав спільний з геологічним факультетом деканат і згодом був перетворений на географічне відділення єдиного геолого-географічного факультету. Важкі часи політичних репресій кінця 30-х років XX ст. позначилися і на діяльності геолого-географічного факультету. Протягом двох років (1937−1939) не здійснювався набір студентів на геологічне відділення факультету. Причина була традиційною для тих часів – «масове засилля ворогів народу на геологічному відділенні факультету», через що велику кількість викладачів та навіть студентів було репресовано [1]. У 1939−1940 навчальному році набір був відновлений, другий і третій курси геологів виділені з відповідних курсів географічного відділення.
     У довоєнні часи геолого-географічний факультет був одним із найпотужніших в університеті, в 1940 р. до його складу входила найбільша кількість кафедр у ДДУ − десять (табл. 1).
Таблиця 1
Місце геолого-географічного факультету в організаційній структурі ДДУ в 1940−1941 н. р. 
 

Факультет 

Кількість кафедр

Кількість професорів 

Кількість доцентів 

Геолого-географічний

10

3

5

Біологічний

9

5

4

Механіко-математичний

8

2

6

Фізичний

6

3

3

Філологічний

5

4

Хімічний

5

3

2

Історичний

2

Загальноуніверситетьскі кафедри

6

3

Усього

51

16

 

   

На геологічному відділені на 1 вересня 1940 року функціонували шість кафедр:

- кафедра петрографії (в. о. зав. каф. доц. Каніболоцький Павло Михайлович);

- кафедра мінералогії (в. о. зав. каф. доц. Виноградова Євгенія Олександрівна);

- кафедра корисних копалин (зав. каф. проф. Танатар Йосип Ісаакович);

- кафедра історичної геології (в. о. зав. каф. доц. Карлов Микола Миколайович);

- кафедра гідрогеології (в. о. зав. каф. доц. Браун Григорій Григорович);

- кафедра геотектоніки та геоморфології (зав. каф. проф. Семененко Микола Пантелеймонович).

На географічному відділенні працювало чотири кафедри:

- кафедра фізичної географії (в. о. зав. каф. проф. Ніколаєв Микола Григорович);

- кафедра економічної географії (в. о. зав. каф. ст. викл. Якубаніс Микола Борисович);

- кафедра геодезії та картографії (в. о. зав. каф. ст. викл. Шеляков Микола Сергійович);

- кафедра ґрунтознавства (в. о. зав. каф. ст. викл. Стадніченко Василь Георгійович).

     Першими деканами об`єднаного факультету були призначені проф. М. Г. Ніколаєв, а з 1939 р. − директор НДІ геології Н.З. Хмарський.

     На факультеті були запроваджені єдині типові навчальні плани, жорсткій регламентації підда¬лися програми з діалектичного та історичного матеріалізму, політичної економії, іноземної мови, військової підготовки, фізичної культури; загальними для всіх спеціальностей факультету були такі предмети як топологія, загальна фізична географія, географія рослин з основами ботаніки, географія ґрунтів з основами ґрунтознавства, географія тварин з основами зоології, історична геологія, картографія, метеорологія, кліматологія, фізична географія СРСР, економічна та політична географія світу.

     Однією з вагомих довоєнних проблем у житті геолого-географічного факультету була нестача навчально-виробничих площ. Деякі кафедри і лабораторії навіть не мали окремих кабінетів або кімнат. Були лабораторії, що мали дуже цінне обладнання, однак через відсутність постійних приміщень використовували його невелику частину. Заняття студентів велися в другу і частково в третю зміну. Контингент студентів факультету був потужним і в цілому складав до 15−20 % від загального по університету (табл. 2).

 

Таблиця 2

Контингент студентів геолого-географічного факультету в 1938−1941 рр.

Навчальний рік

Кількість студентів ГГФ

% від кількості в ДДУ

1938/1939 н. р.

347

22

1939/1940н. р.

307

16

1940/1941н. р.

307

14

 

 

    Однак, незважаючи на всі побутово-економічні труднощі довоєнних часів, геолого-географіч¬ний факультет поступово ставав міцним науковим і навчальним геоосередком у регіоні. З лав факультету вийшов ректор (1936−1937), вчений-геолог І. М. Єфимов (репресований у 1937 р.). На посади завідувачів кафедр були запрошені провідні фахівці Дніпропетровщини – проф. Й. І. Тана¬тар (кафедра корисних копалин), проф. М. П. Семененко (кафедра геотектоніки та геоморфології), доц. П. М. Каніболоцький (кафедра петрографії). Викладачі і студенти факультету проводили різноманітні наукові дослідження на теренах тодішнього Радянського Союзу, брали активну участь у роботі розвідувальних експедицій на Кавказі, Уралі, Кольському півострові, у Сибіру, на берегах Північного Льодовитого океану, в Якутії, Алтайському краї, багатьох областях і районах України. Разом із спеціалістами Інституту геології ДДУ досліджували властивості червоно-бурих та інших видів глин як будівельного матеріалу й сировини для виробництва алюмінію, різноманітні рідкісні елементи, генезис графітових родовищ, процес утворення залізних руд, ретельно готували першу карту геологічної та тектонічної будови Дніпропетровської області.

     Регулярну діяльність факультету перервала Друга світова війна. Перед окупацією Дніпропет¬ровська факультет переїхав до Оренбурга та міст Уралу і Сибіру. Чимало викладачів та студентів факультету за призовом або добровільно пішли на фронт. Хоробро воювала на полях війни А. П. Дьо¬мі¬на, учасниця бойових дій на Курській дузі, яка після війни плідно працювала доцентом на кафедрі географії ДДУ. Студент геолого-географічного факультету Михайло Носовський пройшов шлях від топографа артилерійського полку до помічника начальника політвідділу дивізії, наго¬роджений орде¬нами Червоної Зірки і багатьма медалями. Після мобілізації з лав Радянської Армії він повернувся до Дніпропетровська і продовжив навчання у ДДУ. Тривалий час проф. М. Ф. Носовський був проректором ДДУ і директором Інституту геології ДДУ. 

     Відразу після визволення Дніпропетровська від фашистських загарбників діяльність факультету швидко відновилася. Вже 6 листопада 1943 року в університеті почалися заняття. Перше пробне заняття провели саме на геолого-географічному факультеті. Почався навчальний процес урочисто, за присутності ректора, деканів, громадськості та військового командування [1]. Однак регулярні заняття на факультеті почалися лише з 1 січня 1944 року. Умови для освітньої діяльності були вкрай важкими (аудиторії не опалювалися, погане освітлення, відсутність столів та стільців, замість зошитів використовували старі книги та газети, підручників не було…). У перші повоєнні роки навчання продовжили студенти, які не встигли закінчити перший курс у 1941 році.    

     Певні реорганізаційні заходи на геолого-географічному факультеті відбулися відразу після вій¬ни, зокрема, деякі кафедри були закриті, а решта об`єднані. На 1 вересня 1948 року на факультеті вже залишилося шість кафедр (із 10 довоєнних):

- кафедра геодезії та астрономії (в. о. зав. каф. ст. викл. Шеляков Микола Сергійович);

- кафедра мінералогії та картографії (зав. каф. проф. Танатар Йосип Ісаакович);

- кафедра загальної геології (зав. каф. доц. Коненков Дмитро Михайлович);

- кафедра історичної геології та палеонтології (зав. каф. доц. Приходько Антонина Василівна);

- кафедра економічної географії (зав. каф. доц. Баскін Яків Семенович);

- кафедра фізичної географії (зав. каф. проф. Ніколаєв Микола Григорович).

    Після війни авторитет геолого-географічного факультету зростав, країні потрібні були освічені геологи, топографи, метеорологи, гідрологи, мінералоги, вчителі. Тому вступний конкурс на факультет був високим, а попит на його фахівців – значним. Розширювалися й навчально-методичні структури факультету. Так, вдалося облаштувати лабораторії ґрунтознавства, гідрогеології, оптичного аналізу, мікропалеонтології, створити кабінети геодезії, мінералогії, петрографії, палеонтології. На потребу дня змінився й геологічний напрям навчання, стали готувати випускників за фахами «Геологічна зйомка» та «Пошуки корисних копалин». Тісна співпраця здійснювалася з Інститутом геології ДДУ, у лабораторіях якого студенти факультету досліджували геологічну будову півдня України, займалися розширенням мінерально-сировинної бази промисловості, досліджували можливості ефективного використання мінеральних ресурсів Придніпров`я тощо.

     Великих успіхів досягла наукова діяльність фахівців факультету. Серед проблем, що їх успішно досліджували на геофаку (разом із про¬відними фахівцями Інституту геології ДДУ), тут комплексно вивчали Південноукраїнський марганцеворудний басейн (В. І. Грязнов), залізорудні родовища в Криму і Приазов`ї (А. І. Літвиненко), корисні копалини Придніпров`я і Західного Донбасу (Н. З. Хмарський, М. М. Ільвицький, Г. М. Романенко). Вже в ті роки розпочали вести фундаментальні біостратиграфічні і палеогеографічні дослідження мезо-кайнозойських відкладів Південної України у зв`язку з державним геоло-гічним картографуванням і пошуками корисних копалин (М. Ф. Носов¬ський). Одночасно науковці геофаку досліджували проблеми енергетичного освоєння р. Дніпро, виконували великі гідрогеологічні дослід¬ни¬цькі роботи, пов`язані з проектуванням Каховської, Дніпрод-зержинської, Кременчуцької та Канівської ГЕС, каналу Дніпро – Донбас, Дніпровської зрошувальної системи тощо.

     Скрутні часи для факультету настали на початку 1960-х років, коли через створення нового фізико-технічного факультету була припинена діяльність низки факультетів, до яких і потрапив геолого-географічний. У 1960 році геолого-географічний факу¬льтет ліквідовано, навчання студентів припинене. Кафедри геологічного напрямку були розформовані, а кафедру географії переведено до історико-філологічного факультету, з 1971 р. – до історичного факультету, з 1976 р. – до економічного факультету (готувала лише спеціалістів заочної форми навчання).

     За ініціативи М. Ф. Носовського (тоді проректор з наукової роботи ДДУ) було відкрито в 1977 р. геологічне відділення при хімічному факультеті ДДУ для навчання двох груп студентів за фахом «Гідрогеологія та інженерна геологія». Першою у 1977 році було створено кафедру геології (зав. проф. М. Ф. Носовський), другою, у 1980 році – кафедру гідрогеології та інженерної геології (зав. проф. І. А. Скабаланович). 

     Кістяк новостворених кафедр склали провідні співробітники геологічної галузі та Інституту геології ДДУ (І. С. Данілов, І. М. Барг, Н. Ф. Дудник, Г. В. Пасічний, В. М. Нагорний, Г. П. Євграшкіна,          Н. Г. Коваленко, Ю. Д. Шковира, В. Т. Осауленко, А. Я. Туровська та ін.). У 1986 році кафедра фізичної та економічної географії (зав. проф.     Г. В. Пасічний, доценти Л. І. Зеленська, А. П. Дьоміна, В. П. Коростік, ст. викл. П. С. Дінець та ін.) у складі новоствореного в університеті педаго¬гічного факультету набрала перших студентів-географів (25 осіб) денної форми навчання.

     Відродження геолого-географічного факультету відбулося у вересні 1990 року (наказ № 1059 від 09.08.1990 «Про створення в Дніпропет¬ровському держуніверситеті геолого-географічного факультету та навчально-наукового комплексу «Геокомплекс»). Біля витоків новостворе¬ного факультету стояли проф. Г. В. Пасічний, доц.   В. В. Богданович, І. С. Данілов, І. М. Барг. Саме цим постатям, їх наполегливій і цілес¬прямованій діяльності геолого-географічний факультет зобов`язаний своїм другим народженням. 

 

Носовський М.Ф. Пасічний Г.В. Богданович В.В. Барг І.М.

 

     На чолі факультету, що складався із трьох ка¬федр, став відомий в Україні палеогеограф,           д. географ. н., проф. Григорій Васильович Пасічний, автор та співавтор понад 20 монографій, атласів, навчальних посібників та 10 навчально-методичних розробок. Свою наукову діяльність професор пов’язував із проблемами геології, геоморфології, палеогеографії та геоекології. За його участі відкрито кілька родовищ корисних копалин в Україні. Складені ним карти по півдню України більшості віків неогену увійшли основною частиною до Атласу палеогеографічних карт Центральної і Східної Європи. Г. В. Пасічний був великим спеціалістом-геологом, палеогеографом, який вніс вагомий внесок у розвиток української геологічної науки і пізнання геологічної будови України. 

     У 1989 році кафедру геології очолив к. г.-м. н., доц. В.В. Бог¬да¬но¬вич, а кафедру гідрогеології – к. т. н., доц. В. Т. Осауленко. Через рік нового існування на ГГФ відбулися певні реорганізації. Через складну екологічну ситуацію в Придніпров`ї та завдяки необхідності у підготовці фахівців з охорони навколишнього середовища на факультеті в 1991 році організовано першу в Україні кафедру геоекології та раціонального використання природних ресурсів із статусом випускової. Завідувачем призначено проф. Г. В. Пасічного. На чолі кафедри фізичної та економічної географії з 1991 р. стала к. г. н., доц. Л. І. Зеленська, відомий нині в Україні фахівець у галузі методики викладання географії. У 2000 році вона з успіхом захистила докторську дисертацію. Дві геологічні кафедри у цьому ж році були об`єднані в одну загальну кафедру геології та гідрогеології на чолі з к. г.-м. н., доц.       В. В. Богдановичем, потім к. г. н., доц. Н. П. Шерстюк.

     Із квітня 1999 року деканом геолого-географічного факультету був призначений відомий фахівець у галузі мінералогії, дослідник Нікопо¬льського марганцеворудного басейну, к. г.-м. н., проф. Володимир Володимирович Богданович.

     Деякі кардинальні зміни в організаційній структурі факультету відбулися і на початку XXI століття. Через укрупнення біологічного факу¬льтету і створення там потужного навчального екологічного центру йому було надано право готувати фахівців-екологів в універ¬си¬теті, і постало питання про перепрофілювання кафедри геоекології на підго¬товку студентів-гідрологів, які були вкрай потрібні Дніпропетровсь¬кому промисловому регіону. Організацією цієї важкої справи займалися колишні завідувачі кафедрою д. т. н., проф. В. Г. Пасічний (син Г. В. Пасічного), к. б. н., доц. Л. В. Доценко і д. г. н., доц. Н. П.Шерстюк.

     Із 2015 року геолого-географічний факультет очолює фахівець у сфері гідрології та хімічного складу поверхневих вод, д. г. н., проф. Наталія Петрівна Шерстюк. Завідувачі кафедри географії д. пед. н., проф. Л. І. Зеленська (з 1991), кафедри геології та гідрогеології            д. геолог. н., проф. Г. П. Євграшкіна (з 2012), кафедри гідрології та геоекології к. г. н., доц. Д. О. Довганенко (з 2015). 

     Стійкий розвиток геолого-географічного факультету додає впевненості у подальшому його процвітанні у складі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

 


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Геолого-географічний факультету ДНУ ім. О. Гончара (103 Науки про Землю, 106 географія, 242 туризм)
© 2006-2017. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)